Корекція геріатричного статусу, асоційованого з порушенням м’язової активності, в осіб похилого віку з постковідним синдромом засобами фізичної терапії
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/30Ключові слова:
реабілітація, постковідний синдром, похилий вік, геріатричні синдроми, пульмонологічні захворюванняАнотація
Мета: визначення ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії осіб похилого віку з постковідним синдромом за динамікою параметрів геріатричного статусу. Матеріали та методи. Обстежено 105 осіб похилого віку. Контрольну групу становили 30 осіб, які не переносили коронавірусну хворобу. Основну групу становили 75 осіб, які перехворіли на коронавірусну пневмонію, з діагностованим постковідним синдромом. Основну групу 1 становили 34 особи, які проходили реабілітацію в поліклінічних умовах згідно з принципами Протоколу реабілітаційної допомоги хворим на COVID-19. Основну групу 2 становив 41 хворий, що проходив відновлення за реабілітаційною програмою (терапевтичні вправи, функціональні тренування, Otago exercise programme, масаж, ерготерапевтичні методи, рекомендації щодо харчування, навчання пацієнтів). Ефективність програми оцінювали за Senior Fitness Test, 25-question Geriatric Locomotive Function Scale, Barthel ADL Index, Geriatric Depression Scale. Результати. У пацієнтів виявлено м’язову слабкість, погіршення рівноваги, гнучкості, швидкості (Senior Fitness Test), утруднення виконання локомоторної функції (за 25-question Geriatric Locomotive Function Scale), порушення під час виконання активностей повсякденного життя (Barthel ADL Index), психоемоційне пригнічення (Geriatric Depression Scale). Розроблена програма фізичної терапії виявила статистичне покращення геріатричного статусу пацієнтів порівняно з вихідними показниками за всіма досліджуваними параметрами (р<0,05). Відсутність адаптованості до геріатричних особливостей клінічного протоколу з реабілітації постковідного синдрому продемонструвала, що у досліджуваного контингенту хоча і відбулося покращення відносно вихідного результату, але параметрів основної групи 2 не було досягнуто. Висновки. Пацієнти похилого віку з постковідним та геріатричними синдромами потребують розроблення програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного з них, що підвищить загальну ефективність відновних заходів.
Посилання
Carfì A, Bernabei R, Landi F, Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. Persistent symptoms in patients after acute COVID-19. Journal of the American Medical Association. 2020; 324(6): 603–605. DOI: 10.1001/ jama. 2020. 12603
Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. Post-COVID-19 global health strategies: the need for an interdisciplinary approach. Aging Clinical and Experimental Research. 2020; 32(8): 1613–1620. DOI: 10.1007/s40520-020- 01616-x
Klok FA, Boon GJAM, Barco S, et al. The Post-COVID-19 Functional Status scale: a tool to measure functional status over time after COVID-19. European Respiratory Journal. 2020; 56(1): 2001494. DOI: 10.1183/13993003.01494-2020
Протокол надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID-19) та реконвалесцентам : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.04.2021 № 771. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/2021_771_covid19_rehabilit.pdf
Bachmann S, Finger C, Huss A, Egger M, Stuck AE, Clough-Gorr KM. Inpatient rehabilitation specifically designed for geriatric patients: systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. British Medical Journal. 2010; 340: с1718. DOI: 10.1136/ bmj.c1718
Bordne S, Rietz C, Schulz RJ, Zank S. Behavioral and emotional quality of life of patients undergoing inpatient geriatric rehabilitation. Rehabilitation Psychology. 2020; 65(3): 299–310. DOI: 10.1037/rep00 00332
Fernandes LV, Paiva AEG, Silva ACB, et al. Prevalence of sarcopenia according to EWGSOP1 and EWGSOP2 in older adults and their associations with unfavorable health outcomes: a systematic review. Aging Clinical and Experimental Research. 2022; 34(3): 505–514. DOI: 10.1007/s40520-021-01951-7
Grund S, Gordon AL, van Balen R, Bachmann S, Cherubini A, Landi F, Stuck AE, Becker C, Achterberg WP, Bauer JM, Schols JMGA. European consensus on core principles and future priorities for geriatric rehabilitation: consensus statement. European Geriatric Medicine. 2020; 11(2): 233–238. DOI: 10.1007/s41999- 019- 00274-1
Дідоха ІВ, Аравіцька МГ. Вплив засобів фізичної терапії на рівень кінезіофобії, соматичні маркери саркопенії та показники ризику падіння у осіб похилого віку з хворобою Паркінсона. Art of Medicine. 2021; 2(18): 50–58. DOI: 10.21802/artm.2021.2.18.50
Коваль НП, Аравіцька МГ. Ефективність корекції показників ризику падіння та фізичного статусу в осіб похилого віку зі старечою астенією та метаболічним синдромом засобами фізичної терапії. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020; 5(6): 282–291. DOI: 10.26693/jmbs05.06.282
Yang Y, Wang K, Liu H, et al. The impact of Otago exercise programme on the prevention of falls in older adult: A systematic review. Frontiers in Public Health. 2022; 10: 953593. DOI: 10.3389/fpubh.2022.953593
