Оцінка рівня диспозиційного оптимізму у медсестер терапевтичних та хірургічних відділень
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.2/15Ключові слова:
оптимізм, песимізм, медсестри, відділенняАнотація
Мета: оцінити рівень диспозиційного оптимізму у медсестер терапевтичних та хірургічних відділень. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 45 медичних сестер, що проходили навчання на постійнодіючих курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів. Рівень диспозиційного оптимізму визначали з використанням валідизованого опитувальника в адаптації О.А. Сичова та шкал з офіційних доступних джерел, зміст та сутність якого ідентичний україномовному варіанту. Результати. Аналіз аспектів диспозиційного оптимізму у медсестер показав вірогідно вищі його значення у працівників хірургічних відділень на 23,25% стосовно даних медсестер терапевтичного профілю. При цьому при розподілі за рівнем оптимізму/песимізму встановлено вірогідне переважання низького оптимізму в медсестер терапевтичних відділень та високого оптимізму у медсестер хірургічних відділень (р=0,045). Аналіз складових оптимізму показав переважну більшість позитивних відповідей на твердження «в невизначених ситуаціях я звичайно сподіваюсь на краще» (52,17%) та «в цілому, я очікую, що зі мною станеться більше хорошого, ніж поганого» (39,13%) серед медичних сестер хірургічного профілю, що проте вірогідно не відрізнялось від даних медичних сестер терапевтичних відділень. Під час оцінки інших аспектів диспозиційного оптимізму у медсестер різних профілів встановлено, що вірогідно більша кількість медсестер хірургічних відділень вважають, що для них важливо завжди бути зайнятими, порівняно з медсестрами терапевтичних відділень, що позитивно впливає на оптимізм. Висновки. Рівень диспозиційного оптимізму у медсестер хірургічних відділень складає (16,70±3,87) балів, що вірогідно вище такого показника у медсестер терапевтичних відділень (р=0,022), при цьому основними складовими оптимізму є сподівання на краще в невизначених ситуаціях та очікування більше хорошого, ніж поганого.
Посилання
Boldor N, Bar-Dayan Y, Rosenbloom T, Shemer J, Bar-Dayan Y. Optimism of health care workers during a disaster: a review of the literature. Emerg Health Threats J. 2012;5:10.3402/ehtj.v5i0.7270. doi: 10.3402/ehtj.v5i0.7270
Cicolini G, Comparcini D, Simonetti V. Workplace empowerment and nurses' job satisfaction: a systematic literature review. J Nurs Manag. 2014;22(7):855-871. doi: 10.1111/jonm.12028
Boamah SA, Read EA, Spence Laschinger HK. Factors influencing new graduate nurse burnout development, job satisfaction and patient care quality: a time-lagged study. J Adv Nurs. 2017;73(5):1182-1195. doi: 10.1111/jan.13215
Caricati L, Sala RL, Marletta G, et al. Work climate, work values and professional commitment as predictors of job satisfaction in nurses. J Nurs Manag. 2014;22(8):984-994. doi: 10.1111/jonm.12079
Carver CS, Scheier MF. Dispositional optimism. Trends Cogn Sci. 2014;18(6):293-299. doi: 10.1016/j.tics.2014.02.003
Malagón-Aguilera MC, Suñer-Soler R, Bonmatí-Tomas A, et al. Dispositional Optimism, Burnout and Their Relationship with Self-Reported Health Status among Nurses Working in Long-Term Healthcare Centers. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(14):4918. Published 2020 Jul 8. doi: 10.3390/ijerph17144918
Sorrenti L, Arena J, Mafodda AV, Filippello P. Perception of well-being, predisposition to optimism, and quality of life of parents of children with autism apectrum disorder. Mediterranean Journal of Clinical Psychology. 2021;9(2). doi: 10.13129/2282-1619/mjcp-3022.
Carver CS., Scheier MF. Optimism. Positive psychological assessment: A handbook of models and measures. Washington, DC: American Psychological Association. 2003;231-243.
Scheier MF, Carver CS, Bridges MW. Distinguishing optimism from neuroticism (and trait anxiety, self-mastery, and self-esteem): a reevaluation of the Life Orientation Test. J Pers Soc Psychol. 1994;67(6):1063-1078. doi: 10.1037//0022-3514.67.6.1063
Gordeeva TO, Sychev OA, Osin EN. Development of a russian version of the Dispositional Optimism Test (LOT). Psychological diagnostics. 2010;2:36-64.
Kim ES, Hagan KA, Grodstein F, DeMeo DL, De Vivo I, Kubzansky LD. Optimism and Cause-Specific Mortality: A Prospective Cohort Study. Am J Epidemiol. 2017;185(1):21-29. doi: 10.1093/aje/kww182
He F, Cao R, Feng Z, Guan H, Peng J. The impacts of dispositional optimism and psychological resilience on the subjective well-being of burn patients: a structural equation modelling analysis. PLoS One. 2013;8(12):e82939. Published 2013 Dec 17. doi: 10.1371/journal.pone.0082939
Ran Q, Yang J, Yang W, Wei D, Qiu J, Zhang D. The association between resting functional connectivity and dispositional optimism. PLoS One. 2017;12(7):e0180334. Published 2017 Jul 12. doi: 10.1371/journal.pone.0180334
Peng J, Jiang X, Zhang J, et al. The impact of psychological capital on job burnout of Chinese nurses: the mediator role of organizational commitment. PLoS One. 2013;8(12):e84193. Published 2013 Dec 27. doi: 10.1371/journal.pone.0084193
Ціпкало АІ, Марущак МІ. Зв’язок диспозиційного оптимізму з задоволенням роботою медичних сестер, які працюють позмінно, та фактори, що на нього впливають. Вісник медичних і біологічних досліджень. 2022;2(12):44-52. doi: 10.11603/bmbr.2706-6290.2022.2.13066