Взаємозв’язок академічної успішності та академічної мотивації серед студентів-медсестер
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.2/06Ключові слова:
студенти, медсестри, академічна успішність, мотивація, факториАнотація
Мета – проаналізувати взаємозв’язок академічної успішності та академічної мотивації здобувачів другого магістерського рівня вищої освіти зі спеціальності Медсестринство та фактори, що на них впливають. Матеріали та методи. У дослідження було включено 70 здобувачів 2 рівня вищої освіти за спеціальністю 223 «Медсестринство». Окрім загальних питань, у дослідженні використано опитувальник «Шкали академічної мотивації», який побудований на основі питальника AMS Р. Валеранда. Результати. Встановлено, що у студентів з відмінною академічною успішністю вірогідно вищими були пізнавальний мотив, мотиви досягнення, саморозвитку і самоповаги, а також інтроеційована та екстернальна регуляція стосовно даних респондентів з задовільною успішністю та доброю успішністю (окрім мотиву досягнення, який вірогідно не відрізнявся в досліджуваних групах). Серед здобувачів магістерського рівня за спеціальністю «Медсестринство» академічна мотивація зв’язана з академічною успішністю (вірогідна пряма середньої сили асоціація академічної успішності з пізнавальним мотивом, мотивами досягнення, саморозвитку і самоповаги, інтроеційованою та екстернальною регуляцією, та зворотній зв’язок з амотивацією), віком студентів (зворотня асоціація з пізнавальним мотивом (r = −0,31; р = 0,009)) та стажем роботи (прямий зв’язок зі стажем роботи (r = 0,32; р = 0,007)). На рівень академічної успішності серед досліджуваних кофакторів впливають тільки нічні зміни (вірогідна негативна асоціація слабкої сили між досліджуваними показниками (r = −0,24; р = 0,04)). Висновки. Рівень академічної успішності тісно пов’язаний з академічною мотивацією та корелює з віком і стажем роботи медсестер, які здобувають магістерський рівень вищої освіти.
Посилання
Lim SG, Muhtar MAB. Factors influencing nursing students’ decision to choose nursing. IeJSME. 2016;10(2):3–10.
Roberts CA, Ward‑Smith P. Choosing a career in nursing: Development of a career search instrument. International Journalof Nursing Education Scholarship. 2010;7(1):1–18.
Sinha B, Bachracharya R, Pandey S, Koirala S, Kushwaha MP. Emotional Intelligence among Undergraduate Nursing Students. International Journal of Scientific and Research Publications. 2017;7(12):622–9.
Castelino PS, Mendonca TL. Emotional Intelligence in Nursing: The Heart of the Art – A Review. JOCAMR. 2021;14(3):1–6.
Vallerand RJ, Blais MR, Brièr, NM, Pelletier LG. Construction et validation de l’Échelle de Motivation en Éducation (EME). Revue canadienne des sciences du comportement. 1989;21:323–49.
Оверчук ВА, Синєгуб ЮА. Особистісні та ситуативні детермінанти благополуччя особистості в сучасних умовах життєдіяльності: кол. монографія. Самоповага як детермінанта психологічного благополуччя підлітків. Вінниця. 2023;98–125.
Ржевська-Штефан З. Особливості мотивації студентів-першокурсників в умовах дистанційного карантинного навчання. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2021;14(59):80–9.
Кузнєцов МА, Фоменко КІ, Жданюк ЛО. Ставлення до навчання студентів з низьким рівнем академічної мотивації. Харків: ХНПУ; 2019. 154 с.
Dutton KA, Brown JD. Global Self-Esteem and Specific Self- Views as Determinants of People’s Reactions to Success and Failure. Journal of Personality and Social Psychology. 1997;73(1):139-48.
Sowislo JF, Orth U. Does low self-esteem predict depression and anxiety? A meta- analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin. 2013;139:213-40.
Paulhus DL. Interpersonal and intrapsychic adaptiveness of trait self-enhancement: A mixed blessing? Journal of Personality and Social Psychology. 1998;74:1197-208.
Bücker S, Nuraydin S, Simonsmeier ВА, Schneider М, Luhmann М. Subjective well-being and academic achievement: A meta-analysis. Journal of Research in Personality. 2018;74:83–94.
Crocker J, Park LE. The costly pursuit of self-esteem. Psychological Bulletin. 2004;130:392–414.
Palese A, Basso F, Del Negro E, Achil I, Ferraresi A, Morandini M, et al. When are night shifts effective for nursing student clinical learning? Findings from a mixed-method study design. Nurse Educ Today. 2017;52:15–21.
Leyva-Vela B, Llorente-Cantarero JF, Henarejos-Alarcón S, Martínez-Rodríguez A. Psychosocial and physiological risks of shift work in nurses: A cross-sectional study. Cent Eur J Public Health. 2018;26:183–9.
Weisgerber DM, Nikol M, Mistlberger RE. Driving home from the night shift: A bright light intervention study. Sleep Med. 2017;30:171–9.
Perry C, Henderson A, Grealish L. The behaviours of nurses that increase student accountability for learning in clinical practice: An integrative review. Nurse Educ Today. 2018;65:177–86.