Ефективність антисептичних препаратів на ізоляти ускладнених вогнестрільних ран в дослідженнях in vitro
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-7684/2024-1-19Ключові слова:
мікроорганізми ранової поверхні, антисептики, антимікробні властивості, чутливість до антимікробних препаратівАнотація
Вступ. Антисептичні препарати місцевої дії відіграють значну роль у профілактиці та лікуванні запальних процесів різної етіології. Ізоляти ранових інфекцій, особливо вогнепальних, характеризуються підвищеною стійкістю до антимікробних препаратів. Своєчасна обробка рани ефективним антисептичним засобом, у раді випадків, може попередити інфікування рани на етапі першої медичної допомоги. Отже, вибір антимікробного антисептичного засобу є надзвичайно важливим для правильної стратегії антимікробної комплексної терапії. Мета. Метою нашої роботи було дослідити чутливість ізолятів із ускладнених ран до найбільш уживаних у хірургічній практиці антисептичних засобів. Матеріали та методи. З цією метою з ранової поверхні відбирали мазок за допомогою стерильної транспортної системи FLmedical (Italy). Для проведення досліджень були використані типові музейні культури Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Streptococcus pyogenes АТСС 19615, Candida albicans АТСС 885-653 та клінічні ізоляти: Escherichia coli, Klebsiella spp., Pseudomonas spp., Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes та Candida glabrata. У дослідженні використані комерційні вітчизняні антисептичні засоби: Декаметоксин («Декасан», ТОВ «Юрія-Фарм», Україна), Повідон-йод («Бетадин» ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина), Діоксидин («Діоксидин», АТ «Фармак», Україна), Кутасепт (BODE Chemie GmbH, Німеччина), Хлоргексидин (ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика», Україна) та Мірамістин («Мірамістин». ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», Україна). Результати. Встановлено, що мікроорганізми, ізольовані із ранової поверхні проявляли чутливість до трьох антисептиків: Повідон-йоду, Діоксидину та Декаметоксину. Широкий спектр антимікробної активності на музейні та клінічні ізоляти проявляли чотири із взятих в експеримент антисептика. Високий рівень антимікробної дії спостерігали за впливу Повідон-йоду. Декаметоксин також характеризувався широкою антимікробною активністю, проте практично не мав антимікробної дії щодо бактерій роду Klebsiella. Діоксидин також мав широкий спектр антимікробного впливу на ранові ізоляти, проте не виявлено в умовах in vitro затримки росту піогенного стрептококу. Найнижчу активність спостерігали до Мірамістину та Хлоргексидину. Діоксидин був ефективним щодо грам негативних полірезистентних бактерій родів Pseudomonas spp., Klebsiella spp., Acinetobacter spp. Висновки. Дослідження показали, що антисептики характеризуються вибірковістю дії на мікроорганізми. Правильний вибір антисептичного препарату є важливим етапом лікування та в ряді випадків може бути вирішальним у проведенні антимікробної терапії.
Посилання
Babalska Z.Ł., Korbecka-Paczkowska M., Karpiński T.M. Wound antiseptics and European guidelines for antiseptic application in wound treatment. Pharmaceuticals. 2021. 14.12: 1253.
Balouiri M., Sadiki M., Ibnsouda S.K. Methods for in vitro evaluating antimicrobial activity: A review. Journal of pharmaceutical analysis, 2016, 6.2: 71–79.
Munita J.M., Arias C.A. Mechanisms of antibiotic resistance. Virulence mechanisms of bacterial pathogens, 2016, 481–511.
Osmanov A., Farooq Z., Richardson M. D., Denning, D. W. The antiseptic Miramistin: a review of its comparative in vitro and clinical activity. FEMS microbiology reviews, 2020, 44.4: 399–417.
Peterson E., Kaur P. Antibiotic resistance mechanisms in bacteria: relationships between resistance determinants of antibiotic producers, environmental bacteria, and clinical pathogens. Frontiers in microbiology, 2018, 9: 426686.
Reygaert W.C. An overview of the antimicrobial resistance mechanisms of bacteria. AIMS microbiology, 2018, 4.3: 482.
Tognetto D., Pastore M. R., Guerin G. M., Decorti G., Franzin M., Lagatolla C., et al. Bactericidal activity of three different antiseptic ophthalmic preparations as surgical prophylaxis. Graefe's Archive for Clinical and Experimental Ophthalmology, 2022, 260.1: 289–293.
Бабіна Ю.М., Назарчук О.А., Дмитрієв Д.В., Римша О.В., Бегма М.А. дослідження чутливості клінічних штамів s. Aureus до антисептика декаметоксину та місцевих анестетиків. Art of Medicine. 2020, 3(15).: 17–22.
Костенко О. Є., Кривцова М. В., Костенко Є. Я., Савчук О. В. Аналіз домінуючих мікробних асоціацій у порожнині рота й особливості їх чутливості до антибактеріальних та антисептичних препаратів. Сучасна стоматологія, 2018, 5: 40–43
Кравченко В. Г., Кравченко А. В., Ємченко Я. О., Дудченко М. О. Локальні антибактерійні засоби в умовах антибіотикорезистентності мікробіому (аналітичний огляд проблеми і перспективи розроблення нових місцевих антибактерійних (антисептичних) засобів). Проблеми екології і медицини. 2022. 26 (3-4): 44–50
Салманов А. Г. Хірургічні ранові інфекції: проблема та шляхи її вирішення. СЕС профілактична медицина 2007. 4:18–23
Трихліб В. І., Ткачук С. І., Костенко І. Г., Латишенко С. В., Собкова Ж. В., Рощенко Л. О. et al. Чинники розвитку ранової інфекції та мікрофлора з інфікованих ран при бойовій травмі. Сучасні аспекти військової медицини, 2015, 22 (1): 108–119.