ПРИНЦИПОТВІРНІ КРИТЕРІЇ СУБ’ЄКТНОСТІ УЧНЯ

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз принципотвірних критеріїв суб’єктності учня як методологічної основи для побудови суб’єктнісно-орієнтованого освітнього процесу. Аргументовано актуальність пошуку орієнтирів створення освітнього середовища, у якому уможливлюється реалізація принципу суб’єктності учня.Суб’єктність представлена як інтегральна категорія педагогіки, що відображає здатність особистості до усвідомленого, самостійного, відповідального вибору й реалізації власної освітньої траєкторії, саморефлексії, цілетворення, саморозвитку та творчої взаємодії з іншими суб’єктами освітнього процесу. Розкрито зв’язок ідеї становлення суб’єктності учня із загальною гуманітарно-гуманістичною парадигмою сучасної педагогіки та компетентнісним підходом в освіті. Визначено п’ять провідних критеріїв. які розкривають сутнісні характеристики суб’єктності: активність, самостійність, рефлексивність, відповідальність і здатність до саморозвитку.Вказано, що саме вони забезпечують внутрішню мотивацію, цілеспрямованість, усвідомленість і автономність навчальної діяльності учнів. Обґрунтовано їхній потенціал як підґрунтя для формулювання дидактичних принципів, спрямованих на розвиток суб’єктності учня, та визначення дидактичних умов, за яких ці критерії можуть бути ефективно реалізовані в освітній практиці. Освітній процес, організований на засадах визнання учня суб’єктом, здатен забезпечити справжній розвиток компетентностей, необхідних для життя в складному, змінному світі. Констатовано, що реалізація принципу суб’єктності учня в освітньому процесі та пов’язані з ним дидактичні принципи детермінують переосмислення ролей вчителя, адже тепер він має стати фасилітатором, наставником та партнером у навчанні поряд із традиційним уявленням про реалізацію ним професійних функцій.