КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ В ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Автор(и)

  • Тетяна Олександрівна Рудик Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0003-1121-4963
  • Надія Петрівна Селезньова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0003-0849-3092

DOI:

https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2025-8-13

Ключові слова:

компетентнісний підхід, студенти, математична компетентність, проблемне навчання, мотивація, математика

Анотація

STEAM-освіта є ключовим напрямом сучасного освітнього процесу, що забезпечує всебічний розвиток студентів та їхню готовність до викликів майбутнього, акцентує увагу на ключових компетенціях, необхідних у сучасному світі, таких як критичне мислення, креативність, співпраця, організаційні та комунікаційні здібності, вміння оцінювати проблеми та приймати рішення. Компетентнісний підхід є одним із визначальних показників у формулі для впровадження STEM-освіти. У статті розкрита сутність компетентнісного підходу до математичної підготовки студентів у техничному університеті і обґрунтувана доцільність його застосування. Математична компетенція студентів технічного університету розглядається авторами як комплекс вимог до математичної підготовки студента, необхідної для його ефективної продуктивної діяльності в соціальній та професійній сфері. Визначено, що суттєва роль у впровадженні компетентнісного підходу на заняттях з вищої математики у технічному університеті відводиться використанню елементів проблемного навчання. Показано, що проблемна лекція систематизує знання студентів, мотивує їхню пізнавальну діяльність, творчу співпрацю студента та викладача, активізує розумову діяльність.Реалізація компетентнісного підходу у навчальному процесі розглядається як один із головних механізмів підвищення мотивації студентів до вивчення вищої математики. Результати анкетування студентів приладобудівного факультету Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського показали, що введення елементів проблемно-прикладного навчання на заняттях з вищої математики сприяє розвитку мотивації діяльності студентів через підвищення інтересу до математики за рахунок активізації навчально-пізнавальної діяльності.

Посилання

Бібік Н. М. Переваги і ризики запровадження компетентнісного підходу в шкільній освіті. Український педагогічний журнал. 2015. № 1. С. 47–58.

Нагорна Н. В. Формування у студентів понять компетентності й компетенції. Виховання і культура. 2007. № 1–2 (11–12). С. 266–268.

Пометун О. І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / за заг. ред. О. В. Овчарук. К. : К.І.С., 2004. С.15–24.

Пометун О. Критичне мислення як педагогічний феномен. Український педагогічний журнал. 2018. № 2. С. 89–98.

Рудик Т. О., Суліма О. В. Формування математичної компетентності майбутніх бакалаврів у процесі навчання математики в технічному університеті. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2021. Вип. 80. Том 2. С. 116–120.

Рудь М. В. Компетентнісний підхід в освіті. Вісник Львів. ун-ту. Серія: Педагогіка, 2006. Вип. 21, ч. 1. С. 73–82.

Савченко О. Я. Ключові компетентності – інноваційний результат шкільної освіти. Рідна школа. 2011. № 8–9. С. 4–8.

Gijbels D., Dochy F., van den Bossche P. Effects of Problem-Based Learning. A Meta-Analysis From the Angle of Assessment. Review of Educational Research. 2005. V. 75 (1). P. 27–61.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2 ОСВІТА ТА ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ