ОБҐРУНТУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ У СИСТЕМІ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ

Автор(и)

  • Любов Володимирівна Гутор ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» https://orcid.org/0000-0002-4685-594X

DOI:

https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2025-8-21

Ключові слова:

морально-етичні принципи, деонтологічна підготовка, вища медична освіта, студент-медик, лікар

Анотація

У статті здійснено обґрунтування морально-етичних принципів у системі деонтологічної підготовки майбутніх лікарів, що є важливим аспектом сучасної медичної освіти. Професійна діяльність лікаря потребує не лише високого рівня фахових знань, але й усвідомлення та дотримання основних морально-етичних норм, що забезпечують якість медичної допомоги та довіру пацієнтів. Актуальність дослідження зумовлена потребою впровадження цілеспрямованої деонтологічної підготовки в освітній процес та формування деонтологічної компетентності майбутніх лікарів. У статті проаналізовано базові морально-етичні принципи, а саме: автономії, доброчинності, незловмисності, чесності, справедливості та конфіденційності, що становлять основу професійної культури та етики лікаря. Визначено, що принцип автономії пацієнта є фундаментальним і базується на повазі до свободи вибору та інформаційній підтримці при прийнятті медичних рішень. Принцип доброчинності передбачає обов’язок лікаря діяти лише на користь пацієнта, у той час як незловмисність накладає заборону на спричинення шкоди. Принцип чесності забезпечує відкритість і правдивість у комунікації, що є необхідною умовою для інформованої згоди. Принцип справедливості гарантує рівний доступ до медичних послуг незалежно від соціальних чи інших особливостей та є основою інклюзії та різноманіття в освітньому процесі. Конфіденційність захищає особисту інформацію пацієнта, підтримуючи довіру між лікарем і пацієнтом. Обґрунтування морально-етичних принципів підкреслює їх роль у формуванні професійної відповідальності, академічної доброчесності та якісної взаємодії середовищі галузі охорони здоров’я. Подальші напрямки досліджень охоплюють розробку методик формування деонтологічної компетентності у рамках освітньо-професійних програм підготовки майбутніх лікарів в умовах сучасних викликів галузі охорони здоров’я.

Посилання

Боєва О. І. Персоналістична модель біоетики як етична засада медсестринства. Медсестринство. № 1. 2017. 41–43.

Гутор Л. Етична складова деонтологічної підготовки майбутніх лікарів у медичних університетах України. Естетика і етика педагогічної дії, № 30. 2024. 88–99. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2024.30.320921

Етичний кодекс студента ЛНМУ. 2019. URL: https://new.meduniv.lviv.ua/uploads/repository/else/quality_dept/15.Етичний_кодекс_студентів.pdf

МОН. 2024. URL: https://mon.gov.ua/tag/inklyuzivne-navchannya?&type=all&tag=inklyuzivne-navchannya

Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітнім потребами до освітніх послуг». Відомості Верховної Ради (ВВР). № 38–39. 2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2053-19#Text

Angell M. Ethical Imperialism? Ethics in International Collaborative Clinical Research. N Engl J Med. Vol 319 (16). 1988. 1081–3. doi: 10.1056/NEJM198810203191608

Baile W. et al. SPIKES – A Six-step Protocol for Delivering Bad News: Application to the Patient with Cancer. The Oncologist. Vol 5. 2000. 302–311.

Buckman R. Breaking Bad News: the S-P-I-K-E-S Strategy. Community Oncology. Vol. 2. 2005. 183–142.

Ciarkowski C. When Emotions Run High, Here’s How to Respond. U-Health, University of Utah. 2022. URL: https://accelerate.uofuhealth.utah.edu/resilience/when-emotions-run-high-here-s-how-to-respond

Davis J. K. The Concept of Precedent Autonomy. Bioethics. 16 (2). 2002. 114–33. doi: 10.1111/1467-8519.00274.

Fallowfield L. J., Jenkins V. A., Beveridge H. A. Truth May Hurt but Deceit Hurts More: Communication in Palliative Care. Palliat Med. 16 (4). 2002. 297–303. doi: 10.1191/0269216302pm575oa.

Fleishacker S. A. Short History of Distributive Justice. Cambridge (MA): Harvard University Press. 2005.

Gabriel-Stănică, L. U. P. U. Dilemmas and Challenges in Supporting Courses of Ethics, Deontology and Academic Integrity. Ethics and Deontology" Journal, Vol 1(01). 2021. 44–51. https://doi.org/10.52744/RED.2021.01.06

Himcinschi M. Ethics and Academic Integrity–Conceptual Aspects. SCIENTIA MORALITAS-International Journal of Multidisciplinary Research. Vol 6(2). 2021. 164–190.

Kant I. Three Critiques, 3-volume Set: Vol. 1: Critique of Pure Reason; Vol. 2: Critique of Practical Reason; Vol. 3: Critique of Judgment. Hackett Publishing Company, Inc.; UK ed. Edition. 2002. 2128 pp.

Mularski R. A. et al. Pain Management within the Palliative and End-of-Life Care Experience in the ICU. Chest. 135 (5). 2009. 1360–9. doi: 10.1378/chest.08-2328.

Noone J. and Murray T. Addressing Diversity, Equity, and Inclusivity Contributions in Academic Review. Nurse Educator. Vol 49(1). 2024. 25–30. DOI: 10.1097/NNE.0000000000001488

Nychkalo, N., Gutor, L. Communication Aspects in Deontological Education of Medical Students in Ukraine: Traditional and Digital Learning Tools. Education: Modern Discourses. Vol. 7. 2024. 104–113. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2024-7-10

Varkey B. Principles of Clinical Ethics and Their Application to Practice. Med Princ Pract. 30 (1). 2021. 17–28. doi: 10.1159/000509119.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 4 ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА НАВЧАННЯ