РОЛЬ Е-МЕНТОРСТВА У ФОРМУВАННІ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ У БАГАТОМОВНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ

Автор(и)

  • Катерина Аркадіївна Кравченко Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0001-9914-4765

DOI:

https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2026-12-12

Ключові слова:

цифрова грамотність, е-менторство, професійна освіта, багатомовне середовище, цифровізація

Анотація

У статті розглянуто роль е-менторства у сучасній багатомовній професійній освіті. Метою статті визначено теоретичне обґрунтування ролі е-менторства у формуванні цифрової грамотності здобувачів освіти в багатомовній професійній освіті, а також визначення його педагогічного потенціалу, функцій і умов ефективної реалізації в умовах цифровізації та інтернаціоналізації освітнього простору. На основі аналізу наукової літератури на е-менторство визначено як взаємовигідні відносини, організовані дистанційно між ментором та менті, що підтримують форму дистанційного навчання, а також фінансову та емоційну підтримку, яка зазвичай надається електронною поштою та іншими електронними засобами – обмін миттєвими повідомленнями, чати та соціальні мережі. Е-менторство як форма професійної взаємодії, опосередкована цифровими технологіями, створює середовище, у якому цифрова грамотність формується не декларативно, а через діяльність і практику. Встановлено, що його вплив реалізується через низку взаємопов’язаних механізмів: формування цифрової грамотності через практику взаємодії, моделювання цифрової поведінки ментором, персоналізований супровід розвитку цифрових компетентностей, розвиток критичного мислення й інформаційної грамотності. Узагальнено, що е-менторство може реалізовуватися у різних формах: онлайн-менторські сесії з цифрової навігації, е-менторство за допомогою LMS, багатомовне е-менторство у професійних спільнотах, проєктне е-менторство, е-менторство через асинхронну комунікацію, е-менторство з розвитку цифрової безпеки. Підсумовано, що завдяки поєднанню технологічних інструментів, персоналізованого супроводу та рефлексії е-менторство забезпечує системне формування цифрової грамотності здобувачів професійної освіти.

Посилання

Андрійчик О. Б., Кузнєцова М. Б., Шелкунова Н. Л. Роль штучного інтелекту у формуванні цифрової грамотності викладачів фахової передвищої освіти. Педагогічна академія: наукові записки. 2025. Вип. 23. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.17395376

Ворожбіт-Горбатюк В. В., Боярська-Хоменко А. В., Доценко С. О. Предметно-методична компетентність вчителя через призму менторингу в закладі освіти. Академічні студії. Серія: Педагогіка. 2021. Вип. 3, № 2. С. 133–139.

Заєць Н. Менторство як механізм формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів освіти в умовах магістратури. Norwegian Journal of Development of the International Science. 2021. Вип. 66. С. 28–32.

Зайцева Н. В., Симоненко С. В., Супрун О. М. Розвиток цифрової грамотності здобувачів вищої інженерної освіти при викладанні іноземної мови. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020. Вип. 74. С. 40–45. URL: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2020.74.09

Поліщук І. В. Менторство як ефективний механізм розвитку професійного потенціалу державних службовців в Україні. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2017. Вип. 1 (57). С. 16–20.

Романюк С., Василик М. Роль менторства у вдосконаленні професійної компетентності майбутніх учителів початкової освіти. Acta Paedagogica Volynienses. 2024. Вип. 2. DOI: https://doi.org/10.32782/apv/2023.2.12

Тринус О. Формування цифрової грамотності майбутніх викладачів закладів вищої освіти: теоретичний аспект. Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття». 2022. № 2 (6). С. 98–115. DOI: https://doi.org/10.35387/ucj.2(6).2022.98-115

Шостак І. О., Ніколенко К. В., Петровська К. В. Розвиток цифрової грамотності здобувачів вищої освіти в Україні як відповідь на воєнні виклики. Академічні візії. 2024. Вип. 30. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/1057

Bierema L. L., Hill J. R. Virtual mentoring and HRD. Advances in Developing Human Resources. 2005. Vol. 7, No. 4. P. 556–568.

Briscoe P. Virtual mentor partnerships between practicing and preservice teachers. International Journal of Mentoring and Coaching in Education. 2019. Vol. 8. P. 235–254.

Crisp G., Alvarado-Young K. The role of mentoring in leadership development. New Directions for Student Leadership. 2018. No. 158. P. 37–47.

List A. Defining digital literacy development: An examination of preservice teachers’ beliefs. Computers & Education. 2019. Vol. 138. P. 146–158. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.03.009

Neely A. R., Cotton J., Neely A. D. E-mentoring: A model and review of the literature. AIS Transactions on Human-Computer Interaction. 2017. Vol. 9. P. 220–242. URL: https://aisel.aisnet.org/thci/vol9/iss3/3

Radulović B., Jovanović T., Gadušová Z. Mentor’s perception of the future science teacher’s teaching practice. Journal of Education Culture and Society. 2022. Vol. 13 (1). P. 145–155

Stewart S., Carpenter C. Electronic mentoring: an innovative approach to providing clinical support. International Journal of Therapy and Rehabilitation. 2009. Vol. 16. P. 199–206.

Tandzegolskiene-Bielaglove I., Didžiulienė R., Čiučiulkienė N. E-mentoring skills development in the online teaching/learning process. Ubiquity Proceedings. 2025. Vol. 6 (1). Р. 23–32. DOI: https://doi.org/10.5334/uproc.191

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-16