ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЖІНОК 20–30 РОКІВ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ РІЗНИМИ ВИДАМИ ФІТНЕСУ

Анотація

Мета дослідження полягала у здійсненні комплексної кількісної оцінки динаміки показників функціонального стану жінок 20–30 років у процесі 6-місячних систематичних занять змішаним силовим і функціональним фітнесом. У дослідженні взяли участь 17 практично здорових жінок репродуктивного віку, які протягом 24 тижнів виконували тренувальну програму з частотою чотири рази на тиждень тривалістю 60–75 хвилин. Програма поєднувала багатосуглобові силові вправи помірної інтенсивності (60–75 % від умовного максимуму, 3–4 підходи по 8–15 повторень) та інтервальні функціональні комплекси метаболічної спрямованості. Оцінювання функціонального стану здійснювали до початку експерименту та після завершення тренувального циклу із застосуванням стандартизованих методик. Визначали частоту серцевих скорочень у стані спокою, систолічний і діастолічний артеріальний тиск, індекс Руф’є, показники проби Мартіне, життєву ємність легень, рівень фізичної працездатності за тестом PWC170, варіабельність серцевого ритму та орієнтовний показник максимального споживання кисню. Статистичну обробку результатів здійснювали із використанням параметричних методів, зокрема t-критерію Стьюдента при рівні значущості p < 0,05–0,01. Результати дослідження засвідчили статистично достовірне покращення більшості показників функціонального стану. Встановлено достовірне зниження частоти серцевих скорочень у стані спокою та показників артеріального тиску (p < 0,05), що свідчить про економізацію серцевої діяльності й покращення судинної регуляції. Індекс Руф’є та час відновлення у пробі Мартіне достовірно зменшилися (p < 0,01), що характеризує підвищення толерантності до фізичних навантажень і прискорення відновних процесів. Зафіксовано достовірне зростання життєвої ємності легень (p < 0,05), підвищення рівня фізичної працездатності та максимального споживання кисню (p < 0,01). Варіабельність серцевого ритму також достовірно збільшилася (p < 0,01), що відображає оптимізацію автономної регуляції та розширення адаптаційних можливостей організму. Сукупність отриманих даних підтверджує, що 6-місячна програма змішаного силового та функціонального фітнесу забезпечує системний позитивний вплив на серцево-судинну і дихальну системи, підвищує фізичну працездатність та стабілізує вегетативний баланс жінок 20–30 років. Найбільш виражені зміни встановлено у показниках кардіореспіраторної продуктивності та автономної регуляції, що свідчить про комплексний адаптаційний ефект поєднаного тренувального впливу. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої моделі змішаного фітнес-тренування для науково обґрунтованого підвищення функціональних можливостей організму жінок молодого віку, індивідуалізації навантаження та оптимізації оздоровчих програм у сучасних умовах фітнес-індустрії.