ОПАНУВАННЯ МАЙБУТНІМИ ПЕДАГОГАМИ НОРМ НАУКОВОЇ ЕТИКИ Й АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В ПРОЦЕСІ ОСВІТНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

У статті розкрито теоретичні та практичні засади опанування майбутніми педагогами норм академічної доброчесності й наукової етики в процесі освітньої комунікації. Обґрунтовано актуальність проблеми дослідження в умовах активної інтеграції України до світового науково-освітнього простору, що потребує високого рівня моральної відповідальності педагогів за якість і достовірність результатів наукової та викладацької діяльності. Водночас результати дослідження засвідчили недостатню теоретичну та практичну розробленість проблеми опанування майбутніми педагогами норм наукової етики й академічної доброчесності в процесі освітньої комунікації, що зумовило вибір теми дослідження. Мета статті – висвітлення теоретичних основ процесу опанування майбутніми педагогами норм наукової етики й академічної доброчесності в освітній комунікації, аналіз авторського практичного досвіду реалізації цього процесу. У публікації коротко схарактеризовано історію розвитку етики науки, проаналізовано визначені її фундатором Р. К. Мертоном основні норми-цінності для науковців, а також висновки з окресленої проблеми сучасних науковців. Визначено, що у науковому товаристві поступово склалася достатньо стійка система імперативів, моральних норм, заборон, що регулюють наукову діяльність дослідника. Ключове місце в цьому феномені займає академічна доброчесність, що проявляється в дотриманні фахівцем моральних принципів та норм наукової діяльності, які забезпечують відповідну модель його поведінки в науковому співтоваристві. Водночас вказаний феномен має відношення до освітньої й педагогічної діяльності людей. За висновками зарубіжних фахівців, академічна доброчесність педагога-дослідника передбачає дотримання таких фундаментальних цінностей: чесність, довіра, повага, відповідальність, відвага. У статті проаналізовано власний досвід викладацької діяльності, спрямованої на вирішення цього питання в межах освітньої комунікації. Вона реалізовувалася за трьома основними напрямами: розвиток у здобувачів мотивації щодо дотримання норм наукової етики й академічної доброчесності; засвоєння майбутніми педагогами знань про сутність цих феноменів; формування у здобувачів умінь і навичок, які забезпечують дотримання норм наукової етики й академічної доброчесності, накопичення ними досвіду доброчесної діяльності й поведінки.