ЕТАПНА ДИНАМІКА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЮНИХ ПАУЕРЛІФТЕРІВ 15–17 РОКІВ У СИСТЕМІ ДЮСШ

Анотація

Мета дослідження полягала у кількісному встановленні етапних зрушень психофізіологічної спроможності юних пауерліфтерів 15, 16 та 17 років у процесі класичної програми підготовки ДЮСШ. У дослідженні взяли участь 26 спортсменів (щорічні зрізи у 15, 16 і 17 років), які систематично тренувалися за уніфікованою програмою у комунальному закладі «Комплексна ДЮСШ № 9». Для оцінки застосовано маркери: показники таблиць Шульте (ефективність роботи, психічна стійкість, ступінь впрацьованості), час простої реакції на світло, час реакції на рухомий об’єкт, рівень самооцінки сили волі та теппінг-тест. Вимірювання виконували у стандартизованих умовах на початку кожного навчально-тренувального року, статистичне опрацювання здійснювали параметричними методами (t-критерій Стьюдента). Результати засвідчили послідовну позитивну динаміку: ефективність роботи зросла (t1,3= 3,67; p < 0,01; t2,3= 2,30; p < 0,05), ступінь впрацьованості підвищилася (t1,3= 2,23; p < 0,05), показник психічної стійкості зменшився (t1,3= 2,57; p < 0,05), скоротився час простої реакції на світло (t1,3= 2,28; p < 0,05) і реакції на рухомий об’єкт (t1,3= 2,31; p < 0,05), зросли рівень самооцінки сили волі (t1,3= 3,14; p < 0,01) та показник теппінг-тесту (t1,3= 3,49; p < 0,01). Найбільші міжвікові відмінності зафіксовано між 15- та 17-річними спортсменами, тоді як між суміжними етапами зміни мали вибірковий або помірний характер. Сукупність зрушень підтверджує ефективність класичної програми ДЮСШ у формуванні психофізіологічних резервів і безпечної адаптації до силових навантажень у підлітковому віці. Практично доцільним є регулярний моніторинг ефективності роботи, психічної стійкості, ступеня впрацьованості, часу сенсомоторних реакцій, самооцінки сили волі та показників теппінг-тесту для етапної індивідуалізації обсягу та інтенсивності навантажень, оптимізації співвідношення гіпертрофічних, силових і техніко-координаційних блоків і профілактики перевантажень.