ОСОБЛИВОСТІ ЕТАПНОЇ ДИНАМІКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СПОРТСМЕНОК 12–14 РОКІВ У СИСТЕМІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ З ПАУЕРЛІФТИНГУ

Анотація

Мета дослідження полягала у кількісному визначенні особливостей етапної динаміки психофізіологічних показників спортсменок 12–14 років у процесі початкової підготовки з пауерліфтингу в системі ДЮСШ. У дослідженні взяли участь 30 спортсменок, які систематично тренувалися за уніфікованою програмою початкової спеціалізації; щорічні зрізи проводили у 12, 13 та 14 років на початку навчально-тренувального року, що дало змогу простежити закономірності віково-тренувальних змін у межах одного етапу багаторічної підготовки. Для комплексної оцінки застосовано маркери: показники таблиць Шульте (ефективність роботи, ступінь впрацьованості, психічна стійкість), час простої реакції на світло, час реакції на рухомий об’єкт, рівень самооцінки сили волі та теппінг-тест як індикатор темпу нервових процесів. Вимірювання виконували у стандартизованих умовах із дотриманням єдиного протоколу; статистичне опрацювання здійснювали параметричними методами із використанням t-критерію Стьюдента (р < 0,05 – 0,01). Результати засвідчили послідовну позитивну віково- тренувальну динаміку більшості показників. Ефективність роботи зросла з 33,7 ± 1,15 до 40,1 ± 1,50 ум. од. (t1,3 = 3,39; p < 0,01), ступінь впрацьованості підвищився з 0,47 ± 0,05 до 0,70 ± 0,04 ум. од. (t1,3 = 3,59; p < 0,01), показник психічної стійкості зменшився з 1,11 ± 0,04 до 0,90 ± 0,05 ум. од. (t1,3 = 3,28; p < 0,01), що відображає оптимізацію регуляторних механізмів. Час простої сенсомоторної реакції скоротився з 1,22 ± 0,05 до 1,04 ± 0,05 с (t1,3 = 2,55; p < 0,05), реакція на рухомий об’єкт мала тенденцію до покращення. Рівень самооцінки сили волі зріс з 13,5 ± 1,50 до 18,7 ± 1,80 ум. од. (t1,3 = 2,22; p < 0,05), показник теппінг-тесту підвищився з 4,38 ± 0,17 до 4,89 ± 0,15 рухів·хв – ¹ (t1,3 = 2,25; p < 0,05). Найбільші між вікові відмінності встановлено між 12 та 14 роками, тоді як між суміжними етапами зміни мали помірний характер. Сукупність зрушень підтверджує ефективність програми початкової підготовки щодо формування психофізіологічних резервів, підвищення функціональної стійкості та забезпечення безпечної адаптації до силових навантажень у підлітковому віці. Практично доцільним є регулярний моніторинг зазначених показників для поетапної індивідуалізації структури навантаження, оптимізації мікро та мезоциклів і профілактики перевантажень.