ПЕДАГОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА

Анотація

Статтю присвячено дослідженню проблемі педагогічного консультування суб’єктів навчально-виховної діяльності. Виявлено, що педагогічне консультування залишається мало дослідженим і майже невідомим в Україні та можна констатувати очевидний дефіцит публікацій та наукових видань з даної проблематики. Доведено, що педагогічне консультування визначається як взаємодія та як вплив. Визначено відмінності між психологічним та педагогічним консультуванням. Педагогічне консультування відрізняється від психологічного за такими показниками: за змістом, за об’єктами впливу та аналізу, за суб’єктом здійснення, за технологіями здійснення, за тривалістю, за кількістю об’єктів та суб’єктів консультування. На основі аналізу підходів учених до розкриття феномену педагогічного консультування виділено дві взаємозалежні складові: консультування є однією з функцій педагогічної діяльності в цілому (суб’єктом є вчителі, вихователі, адміністрація школи, батьки, учні); консультування є специфічним видом професійної діяльності окремих фахівців (суб’єктами є педагоги як консультанти, методисти, модератори, супервізори, тьютори та ін.). Визначено основні форми консультаційного супроводу: модерація та супервізія. Предметом педагогічного консультування визначено процес спільного з дитиною визначення її інтересів, цілей, можливостей та шляхів вирішення проблем, які заважають їй самостійно досягати бажаних результатів у навчанні, саморозвитку, спілкуванні, виборі ціннісних орієнтацій. На основі аналізу наукових джерел сформульоване власне визначення педагогічного консультування як виду спеціально організованої взаємодії педагога та учнів, батьків, учителів, спрямований на: допомогу дитині в самопізнанні та пізнанні навколишнього світу з метою застосування знань та набутого досвіду для успішного навчання, вибору професії, розвитку своїх здібностей; надання рекомендацій щодо самостійного пошуку школярем способів вирішення власних проблем; професійне зростання педагогів, розв’язання проблемних ситуацій професійної діяльності; вирішення проблем і профілактику помилок сімейного виховання; підвищення рівня вихованості й освіченості.