ГУМАНІТАРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РУХОВОЇ ТА ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СОЦІОПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ГЛОБАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ RIGHT TO PLAY

Анотація

У статті здійснено соціопедагогічний аналіз Глобального стратегічного плану міжнародної некомерційної організації Right To Play на 2024–2026 рр. Метою дослідження є обґрунтування гуманітарного потенціалу рухової та ігрової діяльності як концептуального інструменту психосоціальної компенсації, подолання травми й системної трансформації неформальної освіти в умовах сучасних глобальних криз (збройні конфлікти, освітня депривація, погіршення ментального здоров’я молоді). Доведено, що в умовах деструкції класичних освітніх систем спортивно-ігрова діяльність втрачає суто рекреаційний статус, трансформуючись у базову соціопедагогічну технологію розвитку життєстійкості, зняття тривожності та формування соціально-емоційних навичок. Визначено три фундаментальні принципи діяльності організації: суб’єктність молоді, локалізація та контекстуалізація (спіральна опора на досвід місцевих громад), а також доказова педагогіка (використання емпіричних даних для реформування макросистем). З’ясовано, що методологічним ядром Стратегії є екологічна модель «Теорії змін», побудована за принципом концентричних систем У. Бронфенбреннера. Вона забезпечує каскадну екстраполяцію позитивних результатів з мікрорівня дитини (зростання самооцінки, розвиток емпатії, позитивні взаємини) через мезодизайн (підвищення кваліфікації вчителів і фасилітаторів, залучення батьків) на макросистемний рівень (міжсекторальне партнерство з урядами та донорами). Сформовано чотири провідні програмні напрями (дошкільний догляд та освіта, якісна початкова освіта, гендерна рівність, психосоціальна підтримка), які утворюють цілісну операційну матрицю розбудови безпечних інклюзивних просторів.