Оцінювання впливу програми фізичної терапії на параметри міофасціального больового синдрому та показники функціонування орофаціальної зони пацієнтів з бруксизмом
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.4/08Ключові слова:
фізична терапія, реабілітація у стоматології, захворювання щелепно-лицевої ділянки, бруксизмАнотація
Мета – оцінювання ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри міофасціального больового синдрому та показники функціонування орофаціальної зони пацієнтів з бруксизмом. Матеріал та методи. Контрольну групу склали 32 особи без обтяженого стоматологічного статусу. Групу 1 склала 31 особа з бруксизмом, який корегували індивідуальними релаксаційними капами. Групу 2 склали 32 особи з бруксизмом, у яких додатково до кап застосували програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, масаж, постізометрична релаксація, кінезіологічне тейпування для жувальних м’язів, м’язів обличчя, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, плечового поясу, транскутанну електроміостимуляцію жувальних м’язів; сеанси ауторелаксації за Шульцем; навчання пацієнтів упродовж трьох місяців). Ефективність втручання оцінювали за динамікою пальпації тканин обличчя та шиї, мануальним м’язовим тестуванням, Jaw Functional Limitation Scale, Oral Health Impact Profile. Результати. Програма комплексної фізичної терапії продемонструвала статистично значуще кращий вплив (р<0,05) на досліджувані показники міофасціальної дисфункції (результати пальпації, мануальне м’язове тестування) та показники функціонування орофаціальної зони (Jaw Functional Limitation Scale, Oral Health Impact Profile) порівняно з групою пацієнтів, які проходили реабілітацію із застосуванням пасивної сплінт-терапії. У пацієнтів, які користувались тільки індивідуальними капами, визначено покращення за окремими компонентами міофасціального больового синдрому у жувальних та скроневих м’язах. У них незначно покращився стан тканин шиї та плечового поясу. Висновки. Засоби фізичної терапії покращують ефективність стоматологічних ортопедичних втручань, отже, їх доцільно застосовувати для зменшення вираженості патологічних міофасціальних ознак та покращення функціонування орофаціальної зони у пацієнтів з бруксизмом.
Посилання
Goldstein G, DeSantis L, Goodacre C. Bruxism: Best Evidence Consensus Statement. J Prosthodont. 2021;30(S1):91–101. doi:10.1111/jopr.13308
Manfredini D, Ahlberg J, Lobbezoo F. Bruxism definition: Past, present, and future – What should a prosthodontist know?. J Prosthet Dent. 2022;128(5):905–912. doi:10.1016/j.prosdent.2021.01.026
Manfredini D, Lobbezoo F. Sleep bruxism and temporomandibular disorders: A scoping review of the literature. J Dent. 2021;111:103711. doi:10.1016/j.jdent.2021.103711
Bertazzo–Silveira E., Kruger C.M., Porto De Toledo I. et al. Association between sleep bruxism and alcohol, caffeine, tobacco, and drug abuse: a systematic review. J Am Dent Assoc 2016;147(11):859–66. DOI: 10.1016/j.adaj.2016.06.014.
Vavrina J, Vavrina J. Bruxismus: Einteilung, Diagnostik und Behandlung [Bruxism: Classification, Diagnostics and Treatment]. Praxis (Bern 1994). 2020;109(12):973–978. doi:10.1024/1661–8157/a003517
Jung W, Lee KE, Suh BJ. Influence of psychological factors on the prognosis of temporomandibular disorders pain. J Dent Sci. 2021;16(1):349–355. doi:10.1016/j.jds.2020.02.007
Knibbe W, Lobbezoo F, Voorendonk EM, Visscher CM, de Jongh A. Prevalence of painful temporomandibular disorders, awake bruxism and sleep bruxism among patients with severe post–traumatic stress disorder. J Oral Rehabil. 2022;49(11):1031–1040. doi:10.1111/joor.13367
Matusz K, Maciejewska–Szaniec Z, Gredes T, et al. Common therapeutic approaches in sleep and awake bruxism – an overview. Neurol Neurochir Pol. 2022;56(6):455–463. doi:10.5603/PJNNS.a2022.0073
Al–Jewair T, Shibeika D, Ohrbach R. Temporomandibular Disorders and Their Association with Sleep Disorders in Adults: A Systematic Review. J Oral Facial Pain Headache. 2021;35(1):41–53. doi:10.11607/ofph.2780
Lei Q, Lin D, Liu Y, Lin K, Huang W, Wu D. Neuromuscular and occlusion analysis to evaluate the efficacy of three splints on patients with bruxism. BMC Oral Health. 2023;23(1):325. doi:10.1186/s12903–023–03044–5
Jung W, Lee KE, Suh BJ. Influence of psychological factors on the prognosis of temporomandibular disorders pain. J Dent Sci. 2021;16(1):349–355. doi:10.1016/j.jds.2020.02.007
Amorim CSM, Espirito Santo AS, Sommer M, Marques AP. Effect of Physical Therapy in Bruxism Treatment: A Systematic Review. J Manipulative Physiol Ther. 2018;41(5):389–404. doi:10.1016/j.jmpt.2017.10.014
Аравіцька МГ, Шеремета ЛМ, Данильченко СІ, Довгань ОВ. Ефективність засобів фізичної терапії у корекції функціонального статусу скронево–нижньощелепного суглоба при артрозі. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021;6(34):188–193. DOI: 10.26693/jmbs06.06.188
Саєнко ОВ, Аравіцька МГ. Динаміка постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи під впливом реабілітаційних засобів. Art of Medicine. 2023;4(28):115–120. DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.115
Саєнко ОВ, Аравіцька МГ. Оцінювання ефективності програми реабілітації хворих із дисфункцією скронево–нижньощелепного суглоба у постіммобілізаційному періоді після переломів нижньої щелепи за показниками кінезіофобії та якості життя. Health & Education. 2023;4:220–225. DOI https://doi.org/10.32782/health–2023.4.31
Hislop H., Avers D.,Brown, M. Daniels and Worthingham’s Muscle Testing: Techniques of Manual Examination: Principles of Manual Muscle Testing. Elsevier Health Sciences, Amsterdam, 2013.
Ohrbach R, Larsson P, List T. The jaw functional limitation scale: development, reliability, and validity of 8–item and 20–item versions. J Orofac Pain. 2008;22(3):219–230.
Slade GD, Spencer AJ. Development and evaluation of the Oral Health Impact Profile. Community Dent Health. 1994;11(1):3-11.
