Особливості перебігу процесів формування властивостей темпераменту й тривожності студентів, що опановують спеціальності І2 «Медицина» та І7 «Терапія та реабілітація», у динаміці навчання в сучасному медичному закладі вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.1/02Ключові слова:
темперамент, тривожність, процеси формування, студенти, заклад вищої освітиАнотація
Мета: здійснити комплексну оцінку особливостей перебігу процесів формування властивостей темпераменту й тривожності студентів, що опановують спеціальності І2 «Медицина» та І7 «Терапія та реабілітація», у динаміці навчання в сучасному медичному закладі вищої освіти. Матеріали та методи. Дослідження, засновані на використанні психодіагностичних методик, проводили на базі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. До груп порівняння належали 49 (спеціальність І1 «Медицина») та 50 студенток (спеціальність І7 «Терапія та реабілітація»). Результати. Виявлено, що якщо для здобувачів освіти першої групи порівняння (спеціальність І1 «Медицина») властиве зростання рівня їх вираження, то для другої (спеціальність І7 «Терапія та реабілітація») характерне зменшення рівня їх вираження. Отже, така різноспрямованість установлених змін засвідчує наявність проблем у розвитку вмінь спілкуватися з пацієнтами, які надзвичайно важливі для представників міждисциплінарної реабілітаційної команди, що безпосередньо стосується контакту з постраждалими. Визначено, що для студенток медичного профілю, властиве зменшення рівня вираження особистісної тривожності й, отже, ступеня занепокоєння, стурбованості та нервозності у відповідь на дію стресових чинників тощо. Водночас серед студенток реабілітаційного напряму спостерігаються зворотні процеси, тобто ступінь занепокоєння, стурбованості та нервозності особистісного генезу поступово зростає. Висновки. У процесі досліджень встановлено особливості перебігу процесів формування властивостей темпераменту й тривожності студентів, що опановують спеціальності І2 «Медицина» та І7 «Терапія та реабілітація», у динаміці навчання в сучасному медичному закладі вищої освіти.
Посилання
Cергета ІВ, Панчук ОЮ, Яворовський ОП. Гігієнічна діагностика професійної придатності студентів закладів медичної освіти (на прикладі стоматологічних спеціальностей). Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2020. 348 с.
Aherne D, Farrant R, Hickey L, Hickey E, McGrath L. Mindfulness based stress reduction for medical students: optimizing student satisfaction and engagement. BMC Medical Education. 2016;16(1):209. https://doi.org/10.1186/s12909-016-0728-8
Arnetz B, Blomkvist V. Leadership, mental health, and organizational efficacy in health care organizations. Psychosocial predictors of healthy organizational development based on prospective data from four different organizations. Psychother. Psychosom. 2007;76(4):242-248. https://doi.org/10.1159/000101503
Сергета ІВ., Панчук ОЮ., Стоян НВ., Дреженкова ІЛ., Макаров СЮ. Університетська гігієна у контексті імплементації Закону про вищу освіту: фізіолого-гігієнічні основи, реалії та шляхи розвитку. Довкілля та здоров’я. 2016;4(80):46-52. https://doi.org/10.32402/dovkil2016.04.046
Cергета ІВ, Браткова ОЮ, Серебреннікова ОА. Наукове обґрунтування гігієнічних принципів профілактики розвитку донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я учнів сучасних закладів середньої освіти (огляд літератури і власних досліджень). Журнал НАМН України. 2012;28(1):306-326. http://doi.org/10/37621|JNAMSU-2022-1-2
Bellinghausen L, Collange J, Botella M, Emery J.-L, Albert É. Factorial validation of the French scale for perceived stress in the workplace. Santé Publique. 2009;21:365-373. https://doi.org/10.3917/spub.094.0365
Miot HA. Assessing normality of data in clinical and experimental trials. J Vasc Bras. 2017;16:88-91. http://dx.doi.org/10.1590/1677-5449.041117. PMid:29930631
Vos T, Barber RM, Bell B, Bertozzi-Villa A, Biryukov S, Bolliger I. et al. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 301 acute and chronic diseases and injuries in 188 countries, 1990–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. The Lancet. 2015;386(9995):743-800. http://doi.org/10.1016/s0140-6736(15)60692-4
Makarov SYu, Stoyan NV, Serheta IV, Taran OA, Dyakova OV. Peculiarities of the interaction of the indicators of psychophysiological adaptation of modern students in the context of the effective monitoring of individual health of young women and young men. Wiadomości Lekarskie. 2019;LXXII,5(II):1053-1058
Cергета ІВ, Серебреннікова ОА, Стоян НВ, Дреженкова ІЛ, Макарова ОІ. Психогігієнічні принципи використання здоров’язберігаючих технологій у сучасних закладах вищої освіти. Довкілля та здоров’я. 2022;2(103):32-41. https://doi.org/10.32402/dovkil2022.02.032
