КОНТЕКСТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

Анотація

Мета дослідження. Громадське здоров'я повинно перебувати в стані постійного руху, оскільки як загрози, так і потенційні реакції на ці загрози змінюються.
Матеріали та методи. Використовувався теоретичний науковий метод. Об’єктом дослідження є контекст громадського здоров’я: епідеміологічній, інформаційній, професійній, концептуальній, політичній, розподільній.
Результати. В статті висвітлюються тенденції розвитку громадського здоров’я в шести сферах: епідеміологічній, інформаційній, професійній, концептуальній, політичній, розподільній. Епідеміологічний перехід описаний класичною, прискореною і запізненою моделями. Доведено, що будь-яке послаблення можливостей громадського здоров’я може призвести до поширення інфекційних захворювань. Громадське здоров’я може отримати користь від значного збільшення доступності інформації про те, як люди живуть своїм повсякденним життям. Проте та сама інформація може також використовуватися на шкоду здоров'ю населення. Сучасний підхід до громадського здоров’я вимагає людей, що мають широкий спектр навичок у багатьох різних дисциплінах. Охорона здоров'я традиційно турбується про безпосередні причини хвороб. Громадське здоров’я з його вірою в колективні дії суспільства є принципово політичним. Висновки. В Україні стан громадського здоров'я населення залишається незадовільним, що потребує нагального вирішення актуальних проблем галузі, удосконалення організації і поліпшення її діяльності.