Окремі показники якості життя вимушених переселенців у Закарпатську область: за результатами соціологічного дослідження

Анотація

Мета: дослідити вплив вимушеного переселення, викликаного війною проти російської воєнної агресії, на якість життя переселенців. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: вплив вимушеного переселення на окремі показники якості життя переселенців у Закарпатську область: Матеріали дослідження: результати соціологічного дослідження серед 237 вимушених переселенців у Закарпатську область. Під час дослідження використано Національну матрицю індикаторів якості життя населення в Україні, яку адаптовано до мети дослідження. Активність респондентів становила 59,25 %. Методи дослідження: бібліосемантичний, соціологічний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу. Дослідження проводилося в першому кварталі 2026 року. Обробка результатів здійснювалася із застосуванням загальноприйнятих методів медичної статистики та кількісного і якісного аналізу. Результати. Аналіз результатів дослідження щодо зайнятості й економічної активності опитаних вимушених переселенців показав таке: понад 60 % респондентів працездатного віку мають різні форми зайнятості, при цьому 19,8 % не можуть знайти роботу протягом понад 12 місяців; 9,7 % опитаних вважають, що легко можна знайти роботу із задовільною оплатою праці та відповідної кваліфікації: 45,9 % вважають, що легко можна знайти роботу із задовільною оплатою праці, але без відповідної кваліфікації; 9,3 % опитаних вважають, що можуть комфортно жити на свій дохід; 30,4 % опитаних вважають себе бідними. Аналіз результатів дослідження за розділом «Житло» вказує на таке: 31,2 % респондентів проживають у гуртожитках, 41,0 % – в орендованому житлі, і тільки 9,3 % опитаних мають власне житло; 40,9 % опитаних вказали на те, що житло, у якому вони тимчасово мешкають, обладнане базовими зручностями, 17,7 % – відповідає сучасним стандартам, а 22,4 % – не відповідає санітарним нормам; 74,3 % вказали на задоволеність проживання в населеному пункті місця вимушеного переселення. Аналіз результатів дослідження за розділом «Здоров’я» вказує на таке: 9,7 % респондентів стан власного здоров’я оцінили як відмінний, 49,8 % – як добрий, 40,5 % – як поганий, при цьому 55,7 % опитаних вказали на погіршення здоров’я під час вимушеного переселення, 30,4 % – на діагностування у них за час переселення хронічних неінфекційних захворювань; за час вимушеного переселення 16,5 % опитаних почали палити, під час вимушеного переселення до сімейного лікаря прикріпилося 40,5 % опитаних, 17,3 % зазначили, що в разі потреби не завжди змогли відвідати лікаря. Висновки. Результати дослідження вказують на зниження рівня загальної задоволеності переселенцями за всіма складовими якості життя. Найвищі рівні зниження загальної задоволеності встановлені за такими складовими якості життя: економічний стан (–7,4 раза), рівень особистої безпеки (–5,9 раза), якість сімейного життя (–4,6 раза), якість особистого життя (–3,5 раза). Рівень задоволеності своїм життям у респондентів знизився у 2,9 раза: від 67,1 до 22,8 %.