ПАРАДИГМА МЕДИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ У СУЧАСНИЙ ПЕРІОД
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.3.1.2021.240804Ключові слова:
медична географія, вплив довкілля на здоров’я, природні факториАнотація
Мета дослідження. Обґрунтувати парадигму медичної географії у сучасний період
Матеріали та методи. У роботі використовували бібліосемантичний, медико-географічний, структурно-логічний та аналітичний методи.
Результати. Медична географія – наука, що вивчає вплив геоактивного простору на здоров’я людини, закони географічного поширення хвороб та інших патологічних станів серед населення. Пріоритетна мета медичної географії полягає у встановленні причинно-наслідкового зв’язку, що детермінує вплив біологічних/абіотичних чинників на здоров’я та є основою обґрунтування заходів зі збереження і зміцнення громадського здоров’я.
Висновки. У результаті проведеного дослідження обґрунтована парадигма медичної географії складається з наступних блоків: мета, завдання, принципи, розділи, географічні фактори, громадське здоров’я, медико-географічна причинно-наслідкова діагностика, пріоритетні напрямки дослідження несприятливого впливу довкілля на здоров’я населення, профілактика несприятливого впливу довкілля на здоров’я населення. Системоутворюючою ланкою медичної географії є блок «Медико-географічна причинно-наслідкова діагностика», складовими якої є статистичні критерії, індикаторна патологія, ендемічні хвороби, географічна патологія та геопатогенні зони.
Посилання
Куролап С.А. Медицинская география на современном этапе развития. Вестник ВГУ. Серия: География. Геология, 2017, №1.- С.13 – 20.
Essentcals of Medical Geology/ed. O.Selinus. Springer Netherlands, 2013. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4375-5.
Healthy People 2010. Progress Revienw Wision and Hearing. Oktober 21.2008 [Electronic resourse]. URL: http: // www.nealthypeople.gov/data 2010 prog / focus 28/default. htm.
Гребняк М.П., Кірсанова О.В., Таранов В.В. Геопатогенні зони й онкологічна захворюваність населення. Запорізький медичний журнал, 2020.- №6.- С.811-815. https: // doi: 10.14739/2310V1210.2020.6.218453.
Cавилов Е.Д., Брико Н.И., Колесников С.И. Эпидемиологические аспекты экологических проблем современности. Гигиена и санитария, 2020; 99 (2).- С.134-139. https: // doi.org/10.33029/0016-9900-2020-99-2-134-139.
Чистобаев А.И., Семенова З.А. Медицинская география в системе наук. Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 7: Геология, География. 2009 (4), 72-80. http: //elibrary.ru/item.asp. cd=13755396.
Баштаннік М.П., Дворецька І.В., Онос Л.М., Савець М.В. Основні засади виділення зон якості атмосферного повітря на території України та їх класифікація згідно з вимогами директив 2004/107/ЄС та 2008/50/ЄС.- Наукові праці УкрНДГМІ, 2016, Вип.269.- С. 123-137.
Delegan-Kokajko S.V., Slabky G.O. The impact of Landfills on incidence and prevalence rate of diaseases across rural popylation. Україна. Здоров’я нації. 2020.- №1 (58).- С. 36-42. https:/doi. org/ 10.24144/2077-6594.1.2020.
Мезенцева Н.І., Батиченко С.П., Мезенцев К.В. Захворюваність та здоров’я населення в Україні: суспільно-географічний вимір: Монографія.- К.: «Прінт Сервіс», 2018.- 136 с.
