THE PARADIGM OF MEDICAL GEOGRAPHY IN THE MODERN PERIOD
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.3.1.2021.240804Keywords:
medical geography, the impact of the environment on health, natural factorsAbstract
Purpose of the study. Substantiate the paradigm of medical geography in the modern period.
Materials and methods. The work used bibliosemantic, medico-geographical, structural-logical and analytical methods.
Results. Medical geography is a science that studies the influence of geoactive space on human health, the laws of the geographical spread of diseases and other pathological conditions among the population. The priority goal of medical geography is to establish a causal relationship, determines the influence of biological / abiotic factors on health and is the basis for justifying measures to preserve and strengthen public health.
Conclusions. As a result of the study, the paradigm of medical geography has been substantiated and consists of the following blocks: purpose, objectives, principles, sections, geographical factors, public health, medico-geographical cause-and-effect diagnostics, priority research areas of the adverse environmental impact on public health, prevention of adverse environmental impacts. environment on public health. The backbone link of medical geography is the block "Medical and geographical causal diagnostics", the components of which are statistical criteria, indicator pathology, endemic diseases, geographical pathology and geopathogenic zones.
References
Куролап С.А. Медицинская география на современном этапе развития. Вестник ВГУ. Серия: География. Геология, 2017, №1.- С.13 – 20.
Essentcals of Medical Geology/ed. O.Selinus. Springer Netherlands, 2013. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4375-5.
Healthy People 2010. Progress Revienw Wision and Hearing. Oktober 21.2008 [Electronic resourse]. URL: http: // www.nealthypeople.gov/data 2010 prog / focus 28/default. htm.
Гребняк М.П., Кірсанова О.В., Таранов В.В. Геопатогенні зони й онкологічна захворюваність населення. Запорізький медичний журнал, 2020.- №6.- С.811-815. https: // doi: 10.14739/2310V1210.2020.6.218453.
Cавилов Е.Д., Брико Н.И., Колесников С.И. Эпидемиологические аспекты экологических проблем современности. Гигиена и санитария, 2020; 99 (2).- С.134-139. https: // doi.org/10.33029/0016-9900-2020-99-2-134-139.
Чистобаев А.И., Семенова З.А. Медицинская география в системе наук. Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 7: Геология, География. 2009 (4), 72-80. http: //elibrary.ru/item.asp. cd=13755396.
Баштаннік М.П., Дворецька І.В., Онос Л.М., Савець М.В. Основні засади виділення зон якості атмосферного повітря на території України та їх класифікація згідно з вимогами директив 2004/107/ЄС та 2008/50/ЄС.- Наукові праці УкрНДГМІ, 2016, Вип.269.- С. 123-137.
Delegan-Kokajko S.V., Slabky G.O. The impact of Landfills on incidence and prevalence rate of diaseases across rural popylation. Україна. Здоров’я нації. 2020.- №1 (58).- С. 36-42. https:/doi. org/ 10.24144/2077-6594.1.2020.
Мезенцева Н.І., Батиченко С.П., Мезенцев К.В. Захворюваність та здоров’я населення в Україні: суспільно-географічний вимір: Монографія.- К.: «Прінт Сервіс», 2018.- 136 с.
