ЄДИНИЙ МЕДИЧНИЙ ПРОСТІР В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.4.0.2020.220381Ключові слова:
єдиний медичний простір, система охорони здоров’я, організація медичного забезпеченняАнотація
Матеріали та методи. В дослідженні використовувався досвід створення єдиного медичного простору розвинутих держав світу, нормативно-правові документи України по питанню формування єдиного медичного простору в нашій державі в умовах реформування охорони здоров’я, ведення гібридної війни та в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного техногенного та соціального характеру.
Об’єкт дослідження – основні нормативно-правові засади реформування системи охорони здоров’я в мирний час та під час ведення гібридної війни.
Предмет дослідження – організація медичного забезпечення населення та військовослужбовців в умовах сьогодення та бойових дій.
Методи дослідження – системного підходу, аналітичний, бібліосемантичний,.
Результати. Визначення перспективних шляхів реформування системи охорони здоров’я з науковим пошуком та обгрунтуванням оптимальних підходів для ефективного і раціонального використання наявних медичних сил і засобів.
Висновки. Єдиний медичний простір – це всебічно збалансована система охорони здоров’я, яка на основі впровадження передового світового досвіду, спрямованого на оптимальне використання сил і засобів, спроможна виконувати завдання за призначенням у мирний і воєнний час. Означене досягається за рахунок ефективного та раціонального використання інноваційних медичних технологій та можливостей відомчих та всіх інших форм власності закладів охорони здоров’я для забезпечення державою громадянам України надання своєчасної, доступної, якісної та в повному обсязі всіх видів медичної допомоги.
Посилання
Конституція України // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ср. 141.
Основи законодавства про охорону здоров’я України // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 4. Ср. 19.
Гладун З. С. Адміністративно-правове регулювання охорони здоров’я населення в Україні: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 720 с.
Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: Навч. посібник / за ред. І. М. Солоненка, Л. І. Жаліло. – К.: Вид-во НаДу, 2004.
Москаленко В. Ф. Діяльність системи охорони здоров’я за 2000 рік: завдання щодо подальшого її розвитку та підвищення рівня здоров’я населення України (доповідь на підсумковій колегії МОЗ України 12.02.2001 р.) // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2001. – С. 8.
Про затвердження порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями : постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 р. № 1923 [Електронний документ]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-п. – Назва з екрана.
Спільний наказ МО, МОЗ, МВС, СБУ, НАМН України від 13.05.2015 р. № 207/272/556/311/34 «Про створення Військово-цивільного координаційного штабу медичної допомоги».
Постанова КМУ від 11.05. 2017 р. № 412 «Про утворення Координаційного центру з питань організації діяльності медичних служб сил оборони та органів і закладів охорони здоров’я».
Розпорядження КМУ від 24.05. 2017 р. № 352-р «Деякі питання медичного забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, які беруть участь в АТО».
Наказ МО та МОЗ України від 7.02.2018 р. №49/180 «Про визначення механізму надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.02.2018 р. за № 252/31704.
Постанова КМУ від 31.10. 2018 р. № 910 «Про затвердження Воєнно-медичної доктрини».
В.О. Жаховський Єдиний медичний простір як елемент формування медичного потенціалу держав / Україна. Здоровя нації 2016. № 4/1 (41). с. 82-86.
