МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201465Ключові слова:
готовність, модель, моделювання, фізкультурно-оздоровчі технології, майбутні фахівці, фізична терапія, ерготерапіяАнотація
Мета дослідження полягає у моделюванні процесу формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у майбутній професійній діяльності.
Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. З метою розробки моделі формування готовності майбутніх бакалаврі з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у майбутній професійній діяльності застосовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних навчально-методичної, психолого-педагогічної та спеціально-профільованої наукової літератури для вивчення стану розробленості проблеми; структурний аналіз для визначення структури готовності та її ключових компонентів; метод моделювання для розробки моделі формування готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності.
Результати та обговорення. Підготовка фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до здійснення результативної професійної діяльності у напрямку підвищення рівня здоров’я населення, усунення недоліків у фізичному розвиткові та функціональному стані, профілактиці рухових дисфункцій у осіб різних вікових та нозологічних груп засобами фізкультурно-оздоровчих технологій на сьогодні залишається актуальною. У результаті термінологічного аналізу було узагальнено підходи щодо трактування ключових понять нашого дослідження: «моделювання» та «модель». У відповідності до особливостей професійної діяльності фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, їх професійних функцій, завдань та обов’язків у напрямку застосування фізкультурно-оздоровчих технологій була розроблена модель формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у майбутній професійній діяльності. Авторська модель формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності уявляє собою цілісну систему взаємопов’язаних структурних та функціональних компонентів, взаємодія яких спрямована на підвищення якості професійної підготовки у напрямку практичного застосування фізкультурно-оздоровчих технологій при вирішення складних професійних завдань у різних видах фахової діяльності. Модель включає змістовий, процесуальний та результативний структурні компоненти; ґрунтується на системному, особистісному, діяльнісному, деонтологічному, аксіологічному та компетентністному методологічних підходах та сукупності загально-дидактичних та специфічних принципів, і спрямована на удосконалення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії.
Посилання
Беспалова ОО. Сутність та структурні компоненти готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2019; 5(89): 269-280.
Бурка ОМ. Показники готовності майбутніх фізичних терапевтів до використання фізкультурно-оздоровчих технологій. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2017; 54 (107): 101-110.
Верховська МВ. Форми фізкультурно-оздоровчих технологій у процесі фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Вісник Запорізького національного університету. 2014; 1: 11-19.
Вітвицька СС. Моделювання професійної підготовки фахівців в умовах євроінтеграційних процесів. Монографія. Житомир: Видавництво О.О. Євенок; 2019. 304 с.
Гончаренко СУ. Методи дослідження в педагогіці. Енциклопедія освіти. Київ : Юрінком Інтер; 2008. 520 с.
Гончаренко СВ. Професійна компетентність фахівця вищої школи: історія понять ХХІ ст. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 2018; 155: 33-37.
Гора НВ. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх товарознавців. Молодий вчений. 2018; 6(58): 134-137.
Дубасенюк ОА., Іванченко АВ. Практикум з педагогіки: Навчальний посібник. Житомир: ЖДПУ; 2002. 482 с.
Краевский ВВ. Методология педагогического исследования : пособие для педагога-исследователя. Самара : Издательство СамГПИ; 1994. 165 с.
Круцевич ТЮ., Безверхня ГВ. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення. Київ : Олімпійська література; 2010. 248 с.
Литвин А., Мацейко О. Методологічні засади поняття «педагогічні умови». Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013; 4: 43-63.
Михеев ВИ. Моделирование и методы теории измерений в педагогике. Москва : КомКнига; 2006. 196 с.
Пономарьов ОС., Середа НВ., Чеботарев МК. Моделювання діяльності фахівця : навчально-методичний посібник. Харків : НТУ «ХПІ»; 2015. 58 с.
Стефаненко П. Дидактичні особливості дистанційного навчання у вищій школі. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2004; 1: 22-32.
Столяренко ОВ., Столяренко ОВ. Моделювання педагогічної діяльності у підготовці фахівця: навчально-методичний посібник. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД»; 2015. 196 с.