КЛОСТРИДІАЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ В СВІТІ ТА В СЛОВАЧЧИНІ В КОНТЕКСТІ БЕЗПЕКИ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.202359Ключові слова:
клостридіальна інфекція, безпека пацієнтів, ізоляція пацієнта, профілактичні заходи, роль медсестер в профілактиціАнотація
За результатами аналізу наукової літератури встановлено, що клостридіальні інфекції (CDI) в даний час є серйозною проблемою охорони здоров'я в усьому світі через зростання захворюваності і смертності, і в той же час вони стають найпоширенішою причиною виникнення діарейних захворювань у госпіталізованих пацієнтів. У міру зростання захворюваності збільшуються фінансові витрати на охорону здоров’я.
У цій роботі ми аналізуємо профілактичні заходи, які включають ізоляцію контактів, гігієну рук і організацію/координацію сестринського догляду та відділень. Профілактичні заходи займають багато часу і значно збільшують робоче навантаження, що може вплинути на сприйняття медсестрами безпеки пацієнтів і їх здатність концентрувати свої зусилля на дотриманні правильних рекомендацій щодо запобігання передачі інфекції. Ми також наголошуємо вирішальну роль медсестер в підвищенні безпеки пацієнтів через їх постійну присутність біля ліжка хворого. Медсестри знайомі з щоденним клінічним станом пацієнта, тому вони можуть бути ефективно залучені і допомогти в зменшенні випадків клостридіальної інфекції в лікарні.
Посилання
Kuiper, EJ., Coignard, B., Tull, P. 2006. The onset of Clostridium difficile-related disease in North America and Europe. Clin Microbiol Infect 12 [Suppl 6]: 2-18.
Bátovský, M. 2012. Clostridium difficile – a growing threat? Gastroenterology and hepatology. 2012, vol. 66, no. 6, p. 438-443. ISSN: 1804-7874; 1804-803X (electronic version). [on-line] – [cit.2020-01-04]. Available online : http://www.csgh.info/dwnld/gh_2012_6_438_443.pdf.
Kelly, CP, Lamont, JT. 2008. Clostridium difficile – more difficult than ever. N Engl J Med. 2008 Oct 30; 359(18):1932-40.
Jarčuška, P., Bátovský, M., Drgoňa, Ľ., Lišková, A., Holečková, K. 2015. Recommended procedure for the diagnosis and treatment of colitis caused by Clostridium difficile. In Modified 2nd version from August 2014 – version 2.0 Via practica – Suplement 1. 2015; 12(S1) ISSN 1336-930X ročník XII. [on-line] – [cit.2020-01-10]. Available online: www.solen.sk.
ECDC. Clostridium difficile infection. Basic fact. 2013. Stockholm: European Center for Disease Prevention and Control; 2013 [on-line] – [cit.2020-01-04]. Available online: http //www.ecdc.europa.eu/en/en/healthtopics/healthcareassociated_infections/clostridium_difficile_infection/pages/basic_facts.aspx.
Novák, M. Mazáková, I. Červeňová, T., Hudečková, H. 2019. Incidence and the issue of infections caused by clostridium difficile in Slovakia. Medical magazine “Zdravotnícke listy”, Volume 7, Number 1, 2019 ISSN 1339-3022 p. A22.
Beneš, J., Husa, P., Nyč, O. 2012 Recommended procedure for diagnosis and treatment of colitis caused by Clostridium difficile. Prague: ČLS JEP; 2012 [on-line] – [cit.2020-01-15]. Available online: http://www.infekce.cz/dokument1.htm#Standardy.
Škapová, T. 2014. Currently on the issue of Clostridium difficile. Newsletter of CKL ZÚ 7(2):5-6. [on-line] – [cit.2020-01-04]. Available online: http://www.zuova.cz/Content/ files/zpravodaj_ckl/zpravodajckl201102.pdf.
Warny, M, Pepin, J., Fang, A, Killgore, G., Thompson, A., Brazier, J. et al. 2005.Toxin production by an emerging strain of Clostridium difficile associated with outbreaks of severe disease in North America and Europe. Lancet. 2005 Sep 2430;366(9491):1079-84.
Bauer, MP, Notermans, DW, Van Benthem, BH, et al. 2011. Clostridium difficile infection in Europe: hospital survey. Lancet. 2011; 377: 63-73.
Grunewald, T., Kist, M., Mutters M., Ruf, BR., Kern, WV. 2010. Clostridium-difficile infection [Clostridium difficile infection] Dtsch Med Wochenschr. 2010; 135: 699-703.
Lübbert C, Johann C, Kekulé AS, et al. 2013. Behandlung als Risikofaktor für das Auftreten einer Clostridium difficile-Infektion (CDI). Gastroenterol. 2013; 51 : 1251–1258.
Heeg, D., Burns, DA., Cartman, ST., Minton, NP. 2012. Spores of clinical isolates of Clostridium difficile show a different germinate response to bile salts. In PLoS One. 2012; 7.
Delmee, M. 2011. Laboratory diagnostics of Clostridium difficile. Clin Microbiol Infect. 2001; 7: 411-416.
Bartsch, SM., Curry, SR., Harrison, LH., Lee, BY. 2012. The potential economic value of screening hospitalizations for Clostridium difficile. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2012; 31: 3163-3171.
Khoruts, A., Dicksved, J., Jansson, J., Sadowsky, MJ. 2010. Changes in the composition of human faecal microbiome after bacteriotherapy in the case of recurrent diarrhea associated with Clostridium difficile. J Clin Gastroenterol. 2010; 44: 354-360.
Clancy, CM., Farquhar, MB, Sharp, BA. 2005 Patient safety in nursing practice. J Nurs Care Qual. 2005 Jul – Sep; 20 (3): 193-7.
Mitchell, H. P., et. al., 2008. Defining Patient Safety and Quality Care. Huges, R. G. / ed. Patient Safety and Quality: In Evidence-Based Handbook for Nurses [online] Rockville: AHRQ, No.: 08-0043 IDNBK2651, p. 1-5. [on-line] – [cit.2020-01-12]. Available online: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK2651.
Dodds, A, Kodate, N. 2011. Accountability, Organizational Learning and Risks to Patient Safety in England: Conflict or Compromise. Health Risk Soc. 2011; 13: 327–346. doi: 10.1080 / 13698575.2011.575454.
Hofstede, G, Hofstede, GJ and Minkov, M.. 2010. Culture and Organization: Mind Programs. McGraw-Hill, New York; 2010.
Tourangeau, AE, Cranley- LA, Jeffs, L. 2006. The impact of nursing on hospital mortality: targeted review and related policy implications. Quality safe health care. 2006. February; 15 (1): 4-8.
Masterton, RG, Mifsud, AJ, Rao, GG. 2003. Review of measures for hospital isolation and infection control. J Hosp Infect. 2003; 54 (3): 171-3.
Gammon, J., Hunt, J., Williams, S. et al. 2019. Infection prevention control and patient safety organizational culture in isolation context: study protocol. BMC Health Serv Res. 19, 296 (2019) doi: 10.1186 / s12913-019-4126-x
Cabana, MD, Rand, CS, Powe, NRP et al. 1999.Why do doctors not follow the guidelines for clinical practice? Framework for improvement. JAMA. 1999; 282: 1458–1465.
Aikern, LH, Sermeus, W, Van Den Heede, K. et al. 2012. Safe person, satisfaction and quality of hospital treatment: cross-sectional surveys of nurses and patients in 12 European countries. BMJ. March 20, 2012; 344: e1717. Epub 2012 March 20.
Saint, S., Kowalski, CP, Banaszak-Holl, J., Forman, J., Damschroder, L. and Kerin, SL. 2010. The importance of leadership in the prevention of healthcare-associated infections: the results of a multilateral qualitative study. Infect Control Hosp Epidemiol. 2010; 31: 901-907.
Aiken, LH, Clarke, SP, Cheung, RB, Sloane, DM and Silber, JH 2003. Educational levels of nurses and mortality of surgical patients. JAMA. 2003; 290: 1617-1623.
Plsek, PE.1997. Cooperation across organizational boundaries to improve the quality of care. Am J Infect Control. 1997; 25: 85–95.
Saint, S., Kowalski, CP, Banaszak-Holl, J., Forman, J., Damschroder, L. and Kerin, SL. 2009. As active resistors and organizers, they act on healthcare acquired to prevent infections. Joint Committee J Qual Imag. 2009; 35: 239-246.
Sevdalis, N., Undre, S., Henry, J. et ak. 2009. Development, initial reliability and validation of the observation tool for assessing nurses' technical skills in operating theaters. J Nurs Stud. 2009; 46: 1187–1193.
Mensik, J. S., et al., 2011. Development of a professional nursing framework: the journey toward nursing excellence. Nurs Adm. 41(6),259-64. doi: 10.1097/NNA.0b013e31821c460a.
