Ризики інфекційних ускладнень у споживачів косметологічних послуг і заходи профілактики
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.1/16Ключові слова:
інфекційні захворювання, ускладнення, профілактика, косметолог, косметологічні послуги, косметичні засоби, нормативне забезпеченняАнотація
Мета: визначити ризики та чинники ускладнень і захворювань інфекційного походження в галузі косметології. Матеріали та методи. Дослідження проведено серед 110 споживачів косметологічних послуг із використанням спеціально розробленої анкети (опитувальника), яка включала основні аспекти інфекційної безпеки в косметології. Для обробки матеріалів були використані методи: бібліосемантичний, медико-соціологічне дослідження, статистичний, аналіз нормативних документів, метод системного аналізу та логічного узагальнення. Результати. За результатами дослідження виявлено взаємозв’язок між косметологічними послугами та інфекційними ускладненнями у 23% респондентів. У 10% споживачів косметологічних послуг в анамнезі були протипоказання, а також алергічні реакції на косметичні засоби і матеріали, 29% мають схильність до алергічних реакцій, але продовжують проводити косметологічні процедури. 93% опитаних мають настороженість і не виключають можливості інфікування вірусом імунодефіциту людини, парентеральними вірусними гепатитами В і С, а також грибковими, стафілококовими та іншими інфекціями в разі недотримання протиепідемічного режиму та правил асептики. На основі аналізу нормативно-правового забезпечення галузі косметології з питань запобігання інфікуванню з’ясовано, що існує безпосередній зв’язок між неврегульованістю косметологічної практики та поширенням хвороб, зокрема інфекційного походження, що призводить до незахищеності споживачів від інфекційних ускладнень та становить загрозу громадському здоров’ю. Висновки. Доведено взаємозв’язок між недостатнім законодавчим врегулюванням косметологічної галузі та ризиком розвитку серед споживачів косметологічних процедур захворювань («салонних інфекцій») й ускладнень інфекційного походження для людини. Наголошено на необхідності внесення змін і доповнень до окремих положень, вимог та стандартів, які гарантували б безпеку надання косметологічних послуг і сприяли б мінімізації негативних наслідків. Необхідно забезпечити у закладах косметологічної галузі дотримання санітарно-протиепідемічного, дезінфекційно-стерилізаційного режиму, дотримання вимог і правил особистої гігієни персоналом, проведення профілактичних заходів тощо з метою мінімізації ризиків та збереження здоров’я споживачів косметологічних послуг, зокрема попередження інфекційних захворювань, що є одним із важливих завдань зі зміцнення громадського здоров’я.
Посилання
Берзіна АБ. Правовий статус провізора-косметолога в Україні. Актуальні питання публічного та приватного права. 2017; 1(15): 27. URL: http://www.blackseafoundationoflaw.org.ua/zhurnaly/april_2017.pdf.
Голубовська ОА. та ін. Інфекційні хвороби: підручник. Київ: ВСВ «Медицина», 2018; 688.
Крайдашенко ОВ., Свинтозельский ОО., Михайлик ОА. Клінічна косметологія: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Запоріжжя : ЗДМУ, 2017; 113. URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/8487/1/посібн%20клин%20косм%20заочн%202017%202.pdf.
Садовенко АІ. Адміністративно-правове регулювання ринку косметологічних послуг в Україні : автореф. … дис. канд. юрид. наук : 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Київ : ПУ «Науково-дослідний інститут публічного права». 2021; 19–22. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48879.
Садовенко АІ. Генезис поняття «косметологічні послуги» в Україні та Сполучених Штатах Америки: порівняльно-правовий аналіз. Наукові записки. Серія «Право». 2019; 7 (спецвипуск): 176. URL: https://www.cuspu.edu.ua/images/nauk_zapiski/pravo/7_spec_2019/176-181.pdf.
Про затвердження Зміни № 10 до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій» : Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 р. № 810. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0810930-21#n45).