Стан стресовості у медичного персоналу онкологічної клініки
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/20Ключові слова:
середній медичний персонал, опитувальник Спілбергера, реактивна тривожність, особистісна тривожність, онкологіяАнотація
Мета роботи: вивчити особливості психоемоційного стану у середнього медичного персоналу онкологічної клініки. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували результати соціологічного опитування 338 осіб середнього медичного персоналу онкологічної клініки з використанням опитувальника Спілбергера, та дані наукової літератури. Використано наступні методи: системного підходу, бібліосемантичний, соціологічний, медичної статистики. Результати. Рівень реактивної тривожності у середнього медичного персоналу клініки онкології, де проводилось опитування, значно перевищував 30 балів (43,64±0,44), тобто був помірно-високим. Аналогічні зміни були виявлені і при оцінці особистісної тривожності: середня кількість балів склала 42,16±0,51 і коливалася від 20 до 74 балів. Порівняння отриманих даних за статтю виявило, що реактивна тривожність у 91,84±3,91% чоловіків перевищувала 30 балів і складала 45,76±1,16 бали. У жінок, які становлять основну частку середнього медичного персоналу закладу, результат був наступним – помірний рівень реактивної тривожності спостерігався у 58,82±2,90% респондентів з середнім балом 39,49±0,62. Відмінностей в особистісній тривожність у жінок та чоловіків не виявлено. Висновки. Середній медичний персонал онкологічної клініки тривалий час перебуває у незмінній напруженості, яка пов’язана зі специфікою роботи у закладі, а це, ймовірно, зумовлює виснаження функціональних його можливостей, в даному випадку працівників середньої медичної ланки. Як реактивна, так і особистісна тривожність у них є помірною, з наближенням їх показників до високого рівня.
Посилання
Думанський ЮВ, Чехун В.Ф. Онкологія в Україні: стан проблеми та шляхи розвитку. Онкологія. 2022;24(3):1-6. DOI: 10.32471/oncology.2663-7928.t-24-3-2022-g.10652.
Wojtanowska-Kaczka M, Babuśka-Roczniak M, Roczniak W, Cipora E. Comprehensive nursing care for a patient diagnosed with breast cancer Kompleksowa opieka pielęgniarska nad chorą zrozpoznaniem raka piersi Pielęgniarstwo i Zdrowie Publiczne. 2020;10(3):179–187.
Grunfeld E, Whelan TJ, Zitzelsberger L, Willan AR, Montesanto B, Evans WK. Cancer care workers in Ontario: prevalence of burnout, job stress and job satisfaction. Cmaj, 2000;163(2):166-169.
Escot C, Artero S, Gandubert C, Boulenger JP, Ritchie K. Stress levels in nursing staff working in oncology. Stress and Health: Journal of the International Society for the Investigation of Stress. 2001;17(5):273-279.
Рурик ГЛ. Запобігання виникненню синдрому професійного вигорання та синдрому емоційного вигорання – шлях до збереження психічного здоров'я. 2020. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bit stream/12345678 9/7932/1/Zapobihannia%20vynyknenniu%20syndromu_Ruryk.pdf.
Eelen S, Bauwens S, Baillon C, Distelmans W, Jacobs E, Verzelen A. The prevalence of burnout among oncology professionals: oncologists are at risk of developing burnout. Psycho-oncology, 2014;23(12):1415-1422.
Potter P, Deshields T, Divanbeigi J, Berger J, Cipriano D, Norris L, Olsen S. Compassion Fatigue and Burnout. Clinical journal of oncology nursing, 2010;14(5):E56-E62. DOI: 10.1188/10.CJON.E56-E62
Allegra CJ, Hall R, Yothers G. Prevalence of burnout in the US oncology community: results of a 2003 survey. Journal of Oncology Practice, 2005;1(4):140-147.
Balbay OA, Isikhan V, Balbay EG, Annakkaya AN, Arbak PM. Burnout status of health care personnel working in oncology and their coping methods. HealthMED, 2011;5(4):730-740.
Wu S. Compassion fatigue, burnout, and compassion satisfaction among oncology nurses in the United States and Canada. Number 4/July 2016;43(4):E161-E169.
Kutluturkan S, Sozeri E, Uysal N, Bay F. Resilience and burnout status among nurses working in oncology. Annals of general psychiatry. 2016;5:1-9. DOI 10.1186/s12991-016-0121-3.
Cañadas-De la Fuente GA, Gómez-Urquiza JL, Ortega-Campos EM, Cañadas GR, Albendín-García L, De la Fuente-Solana EI. Prevalence of burnout syndrome in oncology nursing: a meta-analytic study. Psycho-oncology, 2018;27(5): 1426-1433.
Gomez-Urquiza JL. Prevalence, risk factors, and levels of burnout among oncology nurses: A systematic review. Number 3/May 2016;43(3):E104-E120.
Paiva BSR, Mingardi M, Valentino TCDO, de Oliveira MA, Paiva CE. Prevalence of burnout and predictive factors among oncology nursing professionals: a cross-sectional study. Sao Paulo Medical Journal, 2021;139, 341-350. DOI: https://doi.org/10.1590/1516-3180.2020.0606.R1.1202021.
Spielberger, Charles D. State-trait anxiety inventory for adults. 1983.
Качмарська МО, Любінець ОВ. Стосовно оцінки рівня громадського здоров’я в Україні та її регіонах. Україна. Здоров’я нації. 2022;1(67):7-16. DOI: https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254629.
