Predictors of professional motivation for the development of emotional burnout syndrome among medical workers worldwide and in Ukraine
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.4/10Keywords:
motivation, professional activity, emotional burnout, medical workers, psycho-emotional state, stress, risk predictors, burnout preventionAbstract
According to the Ukrainian Public Health Center, emotional burnout among healthcare workers ranges from 20–75%. The most frequent symptoms include emotional and physical exhaustion (82%), sleep disturbances (70%), chronic fatigue (68%), and feelings of insecurity with fear of making mistakes, especially in extreme conditions (63%). The purpose. To investigate the influence of professional motivation on the formation of emotional burnout syndrome in medical workers, as well as to identify the main psycho-emotional and motivational factors that are predictors of the risk of developing this syndrome, with the aim of further developing effective measures for its prevention. Materials and methods. The work was based on a systematic review, meta-analysis, and content analysis of publications from the Scopus, PubMed, and ResearchGate scientometric databases, as well as materials from professional publications, including. The literature search was conducted using the keywords: “motivation,” “professional activity,” “emotional burnout”. Results. The results revealed alarming trends: 58.1% of respondents noted a loss of interest in their professional activities, 60.1% had difficulty concentrating, 58.8% expressed dissatisfaction with their work, and 63.5% reported increased irritability. Signs of social isolation–the desire to avoid communication with colleagues and patients–were observed in 53.4% of respondents, and 59.5% reported difficulties in making professional decisions. Conclusions. More than half of healthcare workers show worrying signs of reduced professional well-being: 58.1% report losing interest in work, 60.1% struggle with concentration, and 58.8% do not feel satisfied with their professional activity.
References
Козлова ІМ, Ковнір НА. Мотивація медичних працівників в умовах війни: виклики та перспективи. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Економічні науки. 2024;(76):95–103. DOI: 10.32689/2523-4536/76-12.
Chorna VV, Khliestova SS, Korolova ND. et al. The essence and problems of the motivation system at the stage of formation of modern specialists of humane professions. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2021;3(25):474–479. DOI: 10.31393/reports-vnmedical-2021-25(3)-23.
Професійне вигорання медичних працівників. Центр Громадського здоров̕я МОЗ України. 20.03.2024 [Інтернет]. Київ: МОЗ Україні [цит. 2025 серп. 1] Доступно: https://phc.org.ua/news/profesiyne-vigorannya-medichnikh-pracivnikiv.
Chorna VV, Makhniuk VМ, Pshuk NG. et al. Burnout in mental health professionals and the measures to prevent it. Georgian medical al news. 2021;1(310):113–118. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33658419/.
Ситник ЙС, Верещинська СВ. Напрями вдосконалення системи мотивування персоналу медичних закладів. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2023;2(9):127–141.
Чорна ВВ, Корольова НД, Серебрінікова ОА. та інш. Особливості мотиваційної діяльності медичних працівників охорони здоров’я, шляхи оптимізації. Вінниця: Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Видавництво ТВОРИ, 2022. 43 с. Доступно: https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/5725.
WHO (2022). The impact of COVID-19 on health and care workers: a closer look at deaths. [Internet]. [cited 2025 august 1]. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240070730.
Shanafelt TD, Ripp J, & Trockel M. Understanding and Addressing Sources of Anxiety Among Health Care Professionals During the COVID-19 Pandemic. JAMA, 2020;323(21):2133–2134. DOI: 10.1001/jama.2020.5893.
West CP, Dyrbye LN, & Shanafelt TD. Physician burnout: contributors, consequences and solutions. Journal of Internal Medicine, 2018;283(6),516–529. DOI: 10.1111/joim.12752.
Montgomery A, Panagopoulou E, Esmail A, Richards T, & Maslach C. Burnout in healthcare: The case for organisational change. BMJ, 2019;366,l4774. DOI: 10.1136/bmj.l4774.
Корабельщикова МО. «Вигорання в медицині». Навчально-наауковий інститут післядіпломної освіти та доуніверситетської підготовки. [Інтернет]. 2025, [цит. 2025 серп. 1] Доступно: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/news/vugormed.htm.
Національний інститут стратегічних досліджень. Підтримка ментального здоровя в час війни. [Інтернет]. 2023. Київ [цит. 2025 серп. 1] Доступно: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/pidtrymka-mentalnoho-zdorovya-v-chasy-viyny.
Русанов В. Професійне вигорання медичних працівників в умовах війни: історичний аналіз, сучасні дослідження та авторське визначення. Психосоматична медицина та загальна практика. 2024;9(3):2–13. https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/529.
Shanafelt TD. et al. Addressing physician burnout: The way forward. JAMA. 2017;317(9):901–902. DOI: 10.1001/jama.2017.0076.
Наказ МОЗ України «Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку фахівців з фаховою передвищою, початковим рівнем (короткий цикл) та першим (бакалаврським) рівнем вищої медичної і фармацевтичної освіти та магістрів з медсестринства». від 10.11.2022 № 2016 [Інтернет]. Київ: МОЗ Україні [цит. 2025 серп. 1] Доступно: https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-10112022--2016-pro-podalshe-udoskonalennja-sistemi-pisljadiplomnoi-osviti-ta-bezperervnogo-profesijnogo-rozvitku-fahivciv-z-fahovoju-peredvischoju-pochatkovim-rivnem-korotkij-cikl-ta-pershim-bakalavrskim-rivnem-vischoi-medichnoi.
Viljoen M, Coetzee I, Heyns T. Critical Care Nurses’ Reasons for Poor Attendance at a Continuous Professional Development Program. Am J Crit Care. 2016;26(1):70–76. DOI: 10.4037/ajcc2017412.
Maslach C, & Leiter MP. Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry. 2016;15(2):103–111. DOI: 10.1002/wps.20311.
Чорна ВВ, Фурман ЛБ, Подолян ВМ. Гігієнічні заходи з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики захворювань медичних працівників. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, 2021;2:45–52. DOI: 10.11603/1681-2786.2021.2.12381.
Schaufeli WB, Bakker AB, & Van Rhenen W. How changes in job demands and resources predict burnout, work engagement, and sickness absenteeism. Journal of Organizational Behavior. 2009;30(7):893–917. DOI: 10.1002/job.595.
Shanafelt TD, & Noseworthy JH. Executive leadership and physician well-being: Nine organizational strategies to promote engagement and reduce burnout. Mayo Clinic Proceedings. 2017;92(1):129–146. DOI: 10.1016/j.mayocp.2016.10.004.
Prins JT, Hoekstra-Weebers JE, Gazendam-Donofrio SM, Dillingh GS, Bakker AB, Huisman M, Jacobs B, van der Heijden FM. Burnout and engagement among resident doctors in the Netherlands: a national study. Med Educ. 2010;44(3):236–247. DOI: 10.1111/j.1365-2923.2009.03590.x.
Lai J, Ma S, Wang Y. & Hu S. Factors associated with mental health outcomes among health care workers exposed to coronavirus disease 2019. JAMA Network Open. 2020;3(3):e203976. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2020.3976.
Deci EL, & Ryan RM. The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry. 2000;11(4):227–268. DOI: 10.1207/S15327965PLI1104_01.
Gallup Institute. State of the Global Workplace 2021 Report. Retrieved from [Internet]. 2021. [cited 2025 august 1]. Available from: https://www.gallup.com.
Leiter MP, & Maslach C. Areas of worklife: A structured approach to organizational predictors of job burnout. In P. L. Perrewé & D. C. Ganster (Eds.), Research in occupational stress and well-being. 2004;3:91–134. DOI: 10.1016/S1479-3555(03)03003-8.
Шевченко Н. Розвиток професійної свідомості психолога: від концепції О.М. Леонтьєва до авторської моделі. Психологія і суспільство. 2018;3–4:103-111. DOI: 10.35774/pis2018.03.103.
Пророк НВ. Психологічна діагностика мотивації особистості до навчання в умовах інформаційного суспільства: монографія. Н. В. Пророк, Л. О. Кондратенко, Л. М. Манилова та ін.; за ред. Н. В. Пророк. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2020. 131 с.
West CP, Dyrbye LN, Erwin PJ. & Shanafelt TD. Interventions to prevent and reduce physician burnout: a systematic review and meta-analysis. The Lancet. 2018;388(10057):2272–2281. DOI: 10.1016/S0140-6736(16)31279-X.
World Health Organization. Global strategy on human resources for health: Workforce 2030 – Midterm review. [Internet]. 2023. [cited 2025 august 1]. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240077320.
Cervero RM, & Gaines JK. The impact of CME on physician performance and patient health outcomes: An updated synthesis of systematic reviews. Journal of Continuing Education in the Health Professions. 2015;35(2):131–138. DOI: 10.1002/chp.21290.
Eddy K, Jordan Z, Stephenson M. Health professionals’ experience of teamwork education in acute hospital settings: a systematic review of qualitative literature. JBI Database System Rev Implement Rep. 2016;14(4):96–137. DOI: 10.11124/JBISRIR-2016-1843.
Frenk J, Chen L, Bhutta ZA. & Zurayk H. Health professionals for a new century: Transforming education to strengthen health systems in an interdependent world. The Lancet. 2010;376(9756):1923–1958. DOI: 10.1016/S0140-6736(10)61854-5.
Zarzycka D, Chrzan-Rodak A, Bąk J, Niedorys-Karczmarczyk B, Ślusarska B. Nurse Cultural Competence-cultural adaptation andvalidation of the Polish version of the Nurse Cultural Competence Scale and preliminaryresearch results. PLoS ONE. 2020;15(10):e0240884. DOI: 10.1371/journal.pone.0240884.
OECD. Health at a Glance: Europe 2022. OECD Publishing. [Internet]. 2022. [cited 2025 august 1]. DOI: 10.1787/4dd50c09-en.
Щорічний звіт про стан здоров’я населення України та епідемічну ситуацію за 2023 рік. [Інтернет]. 2023. Київ: МОЗ Україні [цит. 2025 серп. 1] Доступно: https://moz.gov.ua/storage/uploads/386da5b2-66ed-4e85-932c-d9828ba76a7a/%D0%A9%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82-%D0%B7%D0%B0-2023-%D1%80%D1%96%D0%BA.pdf.
U.S. Bureau of Labor Statistics. Occupational Outlook Handbook: Healthcare Occupations. [Internet]. 2023.[cited 2025 august 1]. Available from: https://www.bls.gov/ooh/healthcare/home.htm.
OECD. Health at a Glance 2021: OECD Indicators. Organisation for Economic Co-operation and Development. [Internet]. 2021. [cited 2025 august 1]. DOI: 10.1787/4dd50c09-en.
Чорна ВВ. Порівняльний аналіз фінансування сфери охорони здоров’я України та країн ЄС. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2021;1(87):45–49. DOI: 10.11603/1681-2786.2021.1.12142.
World Health Organization. Global strategy on human resources for health: Workforce 2030. [Internet]. 2022. [cited 2025 august 1]. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241511131.
Greenhaus JH., & Allen TD. Work–family balance: A review and extension of the literature. In J. C. Quick & L. E. Tetrick (Eds.), Handbook of occupational health psychology 2011. (2nd ed., pp. 165–183). American Psychological Association. DOI: 10.2307/j.ctv1cgs29w.14.
Kalashchenko S. Peculiarities of changes of psychophysiological functions, state of human adaptive capacity and stress resistance of students of higher medical institutions. Med. perspekt. 2021;26(4):98–103. DOI: 10.26641/2307-0404.2021.4.248240.
