STATE POLICY IN THE SPHERE OF PUBLIC HEALTH DURING THE COVID-19 PANDEMIC AS A FACTOR OF SUSTAINABLE SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254632Keywords:
healthcare, public health, demographic situation in Ukraine, COVID-19 pandemicAbstract
Purpose. Assessment of the effectiveness of the public health system using the example of demographic indicators during the COVID-19 pandemic.
Materials and methods. Analyzed scientific sources on the topic using analytical, statistical methods, methods of a systematic approach and comparative analysis.
Results. Ukraine actively lose its population. The main courses of its negative natural growth, migration movement, a high level of general morbidity of the population and the prevalence of diseases against the background of economic, political and social problems in the context of the COVID-19 pandemic. In such conditions, the public health system and the personnel potential are entrusted the tasks of protecting and promoting health, preventing diseases, monitoring threats to public health and social well-being of the population as a whole. It remains to create effective legal, economic and managerial conditions for the effective operation of the public health system.
Conclusions. The determining factor of sustainable socio-economic development of our state should be the health of its citizens and the quality of public administration. The implementation of the state policy in the sphere of health of the population requires the adoption of state comprehensive and targeted programs with a priority value of the health of the population in all sectors of the economy and the social sphere, and adequate financing of the branch.
References
Гущук ІВ, Анчишкін АІ, Волощук ОВ. Стратегічні напрями розбудови системи охорони громадського здоров’я України. Довкілля та здоров’я. 2020. 3:4-9.
Вороненко ЮВ, Кошова СП, Михальчук ВМ, Радиш ЯФ. Здоров’я громадян України – важлива складова національної безпеки та потенціалу суверенітету держави. Україна. Здоров’я нації. 2021. 3;(65):5-13.
Ковальчук АЮ. Характеристика соціально-демографічної ситуації та соціально значущих захворювань в Україні. Український медичний часопис. 2014.1;(99):29-33.
Рогач І.М, Керецман АО, Гаджега ІІ. Огляд динаміки демографічної ситуації в Україні та її регіонах на фоні країн ЄС та світу: проблеми та перспективи. Проблеми клінічної педіатрії. 2019.2;(44):49-56.
Георгієвський ЮВ. Особливості державного регулювання інноваційної діяльності в умовах епідемії COVID-19 в Україні. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Сучасні проблеми розвитку права та економіки в інноваційному суспільстві; 2020 Бер 20; Велико-Тирново, Болгарія : ACCESS PRESS, с. 64-70.
Чорний ОВ. Державна політика трансформації системи охорони здоров’я як фактор соціальної та економічної стабільності у період пандемії COVID-19 в Україні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2020. 31;(70):108-112.
OECD, OECD Economic Outlook, Interim Report, March 2020, OECD Publishing, Paris.: https://doi.org/10.1787/16097408.
IMF. World Economic Outlook, october 2021. Recovery During a Pandemic Health Concerns, Supply Disruptions, and Price Pressures. https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2021/10/12/world-economic-outlook-october-2021
Горбулін ВП, Даник ЮГ. Національна безпека України: фокус пріоритетів в умовах пандемії. Вісник Національної академії наук України. 2020.5:3-18.
Prem K, Liu Y, Russell TW. The effect of control strategies to reduce social mixing on outcomes of the COVID-19 epidemic in Wuhan, China: a modelling study. Lancet Public Health. 2020. doi: 10.1016/S2468-2667(20)30073-6.
Paakkari L, Okan O. COVID-19: health literacy is an underestimated problem. Lancet Public Health. 2020. 5:5. 249-250. doi: 10.1016/S2468-2667(20)30086-4
Oleshko А, Rovnyagin A. Anti-crisis policy of national states in the context of overcoming the social and economic consequences of COVID-19. Efektyvna ekonomika [Internet]. 2020 Dec [cited 2021 Dec 18]; 4. available from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7780. DOI: 10.32702/2307-2105-2020.4.9
Державна служба статистики України. Демографічна та соціальна статистика. Населення та міграція. [Інтернет]. Київ: Державна служба статистики України; 2021 [оновлено 2021 Груд 12; цитовано 2021 Груд 20]. Доступно: http://www.ukrstat.gov.ua/
Минфин. Смертность в Украине. [Інтернет]. Київ: Минфин; 2021 [оновлено 2021 Груд 06; цитовано 2021 Груд 16]. Доступно: https://index.minfin.com.ua/reference/people/deaths/2021/
Шишова ГА, Бєломеря ТА, Драган ГМ. Напрями державного управління чинниками громадського здоров’я. Матеріали наук.-практ.конф. Актуальні питання громадського здоров’я та екологічної безпеки України (17-ті Марзєєвські читання) [Інтернет]; 2021 Жовт 21-22; Київ. Київ: «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України»; 2021 [цитовано 2021 Груд 16]; с. 27-30.
Населення України за 2020 р.: демографічний щорічник. [Інтернет]. Київ: Державна служба статистики України; 2021 [оновлено 2021 Жовт 21; цитовано 2021 Лист 23]. Доступно: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/2021/zb/10/dem_2020.pdf
Грузєва ТС, Курило ТМ. Особливості підготовки фахівців громадського здоров’я в Республіці Казахстан. Україна Здоров’я нації. 2017; 1(42):162-165.
Кланца ІА. Громадське здоров’я як умова національної безпеки держави. Вісник НАДУ при Президентові України (Серія Державне управління). 2018;1:107-113.
Гребняк МП, Кірсанова ОВ, Таранов ВВ. Формування кадрового потенціалу громадського здоров’я. Україна. Здоров’я нації. 2018; 3: 17-21.
