Демографічні та поведінкові детермінанти вищого споживання солі серед працівників та студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.2/14Ключові слова:
споживання солі, натрій, студенти, харчова поведінка, ультраоброблені продукти, харчування поза домом, університетське середовищеАнотація
Мета: вивчити особливості практик споживання солі серед працівників і студентів Національного університету біоресурсів та природокористування України та визначити чинники, незалежно пов’язані з вищою частотою досолювання готових страв. Матеріали та методи. Проведено крос-секційне онлайн-опитування працівників (n = 218) і студентів (n = 178) університету у липні 2025 р. з використанням анкети, розробленої на основі WHO STEPS Instrument та WHO SEARO Salt Reduction Toolkit. Статистичний аналіз виконано у jamovi та R із застосуванням критерію Манна – Вітні та хі-квадрат; для визначення незалежних детермінант вищої частоти досолювання побудовано регресійну модель. Результати. Студенти частіше додавали сіль або солоний соус під час споживання їжі та частіше харчувалися поза домом (обидва p < 0,0001). У їхньому харчовому профілі переважали продукти – джерела прихованої солі (білий хліб, ковбасні вироби, снеки, готові соуси). Належність до групи студентів (β = 0,458; p = 0,00010), часте споживання готових соусів (β = 0,334; p = 0,00860) та харчування поза домом (β = 0,219; p = 0,00010) були незалежно пов’язані з вищою частотою досолювання готових страв, тоді як більша вага та переконання щодо негативного впливу надлишку солі на здоров’я мали зворотний зв’язок із цим показником. Висновки. Студентська когорта формує профіль підвищеного ризику надмірного споживання натрію за рахунок поєднання поведінкових і харчових чинників. Поєднання просвітницьких заходів із трансформацією харчового середовища університету може бути перспективним напрямом профілактики.
Посилання
Cappuccio FP, Campbell NRC, He FJ, Jacobson MF, MacGregor GA, Antman E, et al. Sodium and Health: Old Myths and a Controversy Based on Denial. Curr Nutr Rep. 2022 Jun 14;11(2):172–84. https://doi.org/10.1007/s13668-021-00383-z
The Institute for Health Metrics and Evaluation. The Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME) [Internet]. The Institute for Health Metrics and Evaluation. 2023 [cited 2026 March 1]. Available from: https://vizhub.healthdata.org/gbd-compare/
Kuang R, O’Keefe SJD, Ramos del Aguila de Rivers C, Koutroumpakis F, Binion DG. Is Salt at Fault? Dietary Salt Consumption and Inflammatory Bowel Disease. Inflamm Bowel Dis. 2023 Jan 5;29(1):140–50. https://doi.org/10.1093/ibd/izac058
Morais S, Costa A, Albuquerque G, Araújo N, Pelucchi C, Rabkin CS, et al. Salt intake and gastric cancer: a pooled analysis within the Stomach cancer Pooling (StoP) Project. Cancer Causes & Control. 2022 May 19;33(5):779–91. https://doi.org/10.1007/s10552-022-01565-y
Meier T, Gräfe K, Senn F, Sur P, Stangl GI, Dawczynski C, et al. Cardiovascular mortality attributable to dietary risk factors in 51 countries in the WHO European Region from 1990 to 2016: a systematic analysis of the Global Burden of Disease Study. Eur J Epidemiol. 2019 Jan 14;34(1):37–55. https://doi.org/10.1007/s10654-018-0473-x
Jula A. Sodium – a systematic review for Nordic Nutrition Recommendations 2023. Food Nutr Res. 2024 Jan 31;68. http://dx.doi.org/10.29219/fnr.v68.10319
Mente A, O’Donnell M, Yusuf S. Sodium Intake and Health: What Should We Recommend Based on the Current Evidence? Nutrients. 2021 Sep 16;13(9):3232. https://doi.org/10.3390/nu13093232
World Health Organization. STEPS: prevalence of noncommunicable disease risk factors in Ukraine 2019 [Internet]. 2019 [cited 2024 Sep 8]. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/336642/WHO-EURO-2020-1468-41218-56060-eng
World Health Organization. WHO STEPS Instrument Question-by-Question Guide (Core and Expanded). Geneva: World Health Organization;
World Health Organization. South-East Asia. WHO SEARO Salt Reduction Toolkit. Sample standalone questionnaire.
Iaccarino Idelson P, D’Elia L, Cairella G, Sabino P, Scalfi L, Fabbri A, et al. Salt and Health: Survey on Knowledge and Salt Intake Related Behaviour in Italy. Nutrients. 2020 Jan 21;12(2):279. https://doi.org/10.3390/nu12020279
Tanoue Y, Rauniyar SK, Uchibori M, Ghaznavi C, Tomoi H, Ueta M, et al. Analysis of factors associated with public attitudes towards salt reduction: a multicountry cross-sectional survey. BMJ Open. 2024 Oct;14(10):e086467. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2024-086467
Cheng YL, Hu H, Song J, MacGregor GA, He FJ. Socioeconomic status and dietary sodium intake in children from 2008 to 2019 in the UK. J Hypertens. 2022 Aug;40(8):1499–503. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000003172
Ginos BNR, Engberink RHGO. Estimation of Sodium and Potassium Intake: Current Limitations and Future Perspectives. Nutrients. 2020 Oct 26;12(11):3275. https://doi.org/10.3390/nu12113275
Mogendi JB, De Steur H, Gellynck X, Makokha A. Modelling protection behaviour towards micronutrient deficiencies: Case of iodine biofortified vegetable legumes as health intervention for school-going children. Nutr Res Pract. 2016;10(1):56. https://doi.org/10.4162/nrp.2016.10.1.56
Rigutto-Farebrother J, Zimmermann MB. Salt Reduction and Iodine Fortification Policies Are Compatible: Perspectives for Public Health Advocacy. Nutrients. 2024 Aug 1;16(15):2517. https://doi.org/10.3390/nu16152517
Mosallanezhad Z, Jalali M, Bahadoran Z, Mirmiran P, Azizi F. Dietary sodium to potassium ratio is an independent predictor of cardiovascular events: a longitudinal follow-up study. BMC Public Health. 2023 Apr 18;23(1):705. https://doi.org/10.1186/s12889-023-15618-7
