A Comprehensive Model of Psychotherapy in the Rehabilitation of Chronic Myofascial Pain Syndromes
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.2/25Keywords:
pain catastrophizing, kinesiophobia, cognitive reframing, multidisciplinary rehabilitation, nociplastic pain, psychoemotional correctionAbstract
Purpose. To scientifically substantiate and evaluate the clinical effectiveness of a comprehensive multimodal psychotherapy model integrated into the physical rehabilitation protocol for patients with chronic myofascial pain syndromes (MPS). Materials and methods. A prospective, controlled, non-randomized clinical trial was conducted involving 60 patients (45 women, 15 men; mean age 48.56 ± 0.98 years) with verified chronic MPS. Participants were divided into a main group (n = 30), which received standard physical rehabilitation (manual therapy, kinesiotherapy, physiotherapy) combined with the author’s 5-week multimodal psychotherapy program (CBT, progressive muscle relaxation, mindfulness, and NLP reframing), and a control group (n = 30), which received standard rehabilitation alone. Assessment tools included the Faces Pain Scale-Revised (FPS-R), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Muscle Syndrome Severity Index (MSSI), TOBOL, HADS, and the Giessen Subjective Complaints Questionnaire (GBB). Results. The integration of multimodal psychotherapy resulted in a statistically significant (p < 0.05) reduction in pain intensity (FPS-R: 1.90 ± 0.13 vs. 3.47 ± 0.13 points in the control group). The MSSI decreased nearly threefold in the main group (to 3.85 ± 0.12), indicating profound muscle relaxation. Significant positive dynamics were observed in the affective component of pain (MPQ), anxiety levels (HADS), and the formation of a harmonious attitude toward illness (90.0 % vs. 63.3 %). The control group showed less pronounced changes in psychological and somatic status. Conclusions. The proposed multimodal psychotherapy model significantly enhances the effectiveness of physical rehabilitation for chronic MPS by targeting central sensitization mechanisms, reducing kinesiophobia, and correcting maladaptive cognitive patterns. The model demonstrates high practical applicability within multidisciplinary rehabilitation settings.
References
Nicholas M, Vlaeyen JWS, Rief W et al. The IASP classification of chronic pain for ICD-11: chronic primary pain. Pain. 2019;160(1):28–37. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001390/
Ісаков Р. Психосоматична патологія: монографія. Київ: Медицина; 2023. 167 с.
Осіпов ВМ. Нейропсихологічна модель болю. Journal of Psychology Research. 2025;31(14):233–250. https://doi.org/10.15421/103114
Овдій М, Кондратюк М, Зайцев В, Ляшенко В, Радченко А. Роль психоемоційних факторів у формуванні болю, інвалідизації та зниженні якості життя при неспецифічному хронічному болю у нижній ділянці спини: статевий аналіз. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина». 2025;33(6):977–993. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2025-57-04
Crane R. Mindfulness-Based Cognitive Therapy: Distinctive Features. Taylor & Francis Group; 2017. https://doi.org/10.4324/9781315627229
Мотрук ТО. Практика майндфулнес у психотерапевтичній практиці. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія. 2023;(2):30–34. https://doi.org/10.32782/psyspu/2023.2.5
Романчук ОІ. Майндфулнес-орієнтована КПТ – новий ефективний метод попередження рецидиву депресії. НейроNews. 2012;(3):40–45.
Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я: Закон України від 03 груд. 2020 р. № 1053-IX. Відомості Верховної Ради України. 2021;(8):59.
Про внесення змін до Переліку посад професіоналів з вищою немедичною освітою: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30 верес. 2022 р. № 1782.
Про організацію надання психосоціальної допомоги населенню: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 груд. 2023 р. № 2118.
Сарвір І, Авраменко А. Післядипломна підготовка за спеціальністю «Клінічна психологія» як складова реалізації Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Психосоматична медицина та загальна практика. 2023;8(2). https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i2.430
Flynn DM. Chronic Musculoskeletal Pain: Nonpharmacologic, Noninvasive Treatments. American Family Physician. 2020;102(8):465–472.
Stoop R, Clijsen R, Leoni D et al. Evolution of the methodological quality of controlled clinical trials for myofascial trigger point treatments for the period 1978-2015: A systematic review. Musculoskeletal Science and Practice. 2017;30:1–9. https://doi.org/10.1016/j.msksp.2017.04.009
Bennett RM., Goldenberg DL. Fibromyalgia, myofascial pain, tender points and trigger points: splitting or lumping? Arthritis Research & Therapy. 2011;13(3):117. https://doi.org/10.1186/ar3357
Osipova VV. Pain: psychological aspects. Nevrologiya, neyropsikhiatriya, psikhosomatika Neurology, Neuropsychiatry, Psychosomatics. 2010;2(1):4–9. https://doi.org/10.14412/2074-2711-2010-62
Бурдейний А, Сташенко С. Первинний хронічний біль як соматизація дистресу. Психосоматична медицина та загальна практика. 2023;8(2). https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i2.431
Осіпов ВМ. Біопсихосоціальна модель хронічного болю: епідеміологія, механізми та психосоціальні чинники. Ментальне здоров’я. 2025;(3):74–81. https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.13
Шаттенбург Л., Кульчинський Я. Психодинаміка болю. НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіартрія. 2019;(4):34–37.
Gorczyca R, Filip R, Walczak E. Psychological aspects of pain. Annals of Agricultural and Environmental Medicine. 2013;Spec no 1:23–27. PMID: 25000837.
Kliem S, Lohmann A, Klatt T, Mößle T, Rehbein F, Hinz A, Beutel M, & Brähler E. Giessen Subjective Complaints List-Brief Form (GBB-8). APA PsycTests. 2017. https://doi.org/10.1037/t63780-000
Крісп Г, Ґаббард Г. Психотерапія за Ґаббардом: посібник. Київ: Медицина; 2024. 912 с.
Jensen KB, Regenbogen C, Ohse MC, Frasnelli J, Freiherr J, Lundström JN. Brain activations during pain: a neuroimaging meta-analysis of patients with pain and healthy controls. Pain. 2016;157(6):1279–1286. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000000517
