ANALYSIS OF MEDICAL, ORGANIZATIONAL, AND INFORMATIONAL FACTORS OF SUCCESS OF REHABILITATION PROCESS AFTER MUSCULOSKELETAL INJURIES
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2.2020.213725Keywords:
health care organization, disability, rehabilitation, medical-organizational and informational factorsAbstract
Purpose. To identify medical, organizational and informational factors that may have a potential impact on the success of rehabilitation process after injuries of the musculoskeletal system and on patient satisfaction.
Materials and methods. A survey of a representative sample of 150 people with disabilities after injuries of the musculoskeletal system, residents of Ivano-Frankivsk region.
Results. It was found that against the background of high rehabilitation capability of persons with disabilities after musculoskeletal injuries (75.5±3.5% had group III disability, in 83.4±3.0% term of re-examination up to two years, in 59.3±4.0% the cause of disability were limb fractures), only a third (27.8±3.6%) of respondents fully satisfied with rehabilitation.
It was found that the reasons for the lack of completeness of the individual rehabilitation program (in 24.7±3.5% not implemented at all, in 68.0±3.8% – partially) may be: low access to the rehabilitation services – financial (50.0±4.3% of respondents complained about the high cost of services), territorial (29.9±4.6% of rural residents did not fully implement the rehabilitation program) and functional (access to special tools – 37.8±8.0% from needed), as well as non-compliance with medical and organizational technologies (covered by follow-up care 56.3±4.0%, irregularly or not at all visit a doctor for control purposes 25.2±3.5%, low evidence-based methods of non-drug treatment were prescribed to 15-30% of patients).
It is shown that despite a fairly high level of education (21.9% with university and 48.3% with college education), respondents were insufficiently informed about the essence (53.0±4.1%), purpose (48.0±4, 1%) and the importance (31.9±4.0%) of the rehabilitation process, the need for regular follow-up visits to the doctor (20.5±3.3%), the package of social services due to the disability (52.3±4.1 % at all and 39.7±4.0% – partly).
Conclusions. The existing domestic system of rehabilitation of persons with disabilities after musculoskeletal injuries requires correction and improvement.
References
Віжунов ОВ. Історичні передумови формування поняття «особа з інвалідністю». Прикарпатський юридичний вісник. 2019;1(4). https://doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).395.
Володіна ВС, Виноградов ОО, Гужва, ОІ. Інвалідність і питання доступності. В: Долинний ЮО, редактор. Педагогіка й сучасні аспекти фізичного виховання; 2019 кві. 17-19; Краматорськ, Україна. 2019. с. 238-46.
Державна служба статистики України. Соціальний захист населення України в 2019 році: стат. збірник. Київ: ДП "Держаналітінформ"; 2020. 116 с. Доступно з: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/07/ zb_szn_2019.pdf.
Кабінет міністрів України. Концепція Загальнодержавної програми «Здоров’я 2020: український вимір». 2011. Розпорядження №1164-р. 2011 жовтень 31. Доступно з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1164-2011-%D1 %80#Text.
Панасюк РВ. Еволюційний погляд на дефініцію «інвалідність». Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2018;VII(45):240-52.
Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні. Закон України від 6.10.2005 р. No 2961-IV. Доступно з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15.
Трегуб ПО, Арасланова ТР. Вплив інвалідності на соціально-економічні аспекти життя осіб з обмеженими можливостями. В: Огнєв ВА, Мельниченко ОА, Сокол КМ, Чухно ІА, редактори. Надбання сучасної епідеміології та біостатистики як запорука покращання громадського здоров’я в Україні; 2019 кві. 18; ХНМУ, Харків, Україна. 2019. с. 55-7.
Трюхан ОА. Поняття та причини інвалідності як юридичного факту втрати працездатності. В: Ульянова ГО, редактор. Правове життя сучасної України; 2018 вер. 17; Одеса, Україна. Одеса: Гельветика; 2018. с. 192-5.
Чабарай Г. Труднощі реаблітації. Український тиждень; 2019. Доступно з: https://tyzhden.ua/Society/225804.
Юкіш Г. Динаміка показників травматизму, інвалідності та смертності внаслідок нього в Івано- Франківській області за 2007-2016 рр. [тези доп.]. В: «Загальне охоплення послугами охорони здоров’я – для всіх і всюди»; 2018 кві. 5-6; Київ, Україна. 2018. с. 128-9.
Cieza A, Sabariego C, Bickenbach J, Chatterji S. Rethinking disability. BMC Med. 2018;16:14. Available from: doi: https://doi.org/10.1186/s12916-017-1002-6.
O’Donnell ML, Varker T, Holmes AC, Ellen S, Wade D, Creamer M et al. Disability after injury: the cumulative burden of physical and mental health. J Clin Psychiatry. 2013; 74(2):137-43. Available from: doi: 10.4088/JCP.12m08011
UN General Assembly, Convention on the Rights of Persons with Disabilities : resolution / Adopted by the General Assembly, 24 January 2007, A/RES/61/106, available from: https://www.refworld.org/docid/45f973632.html.
WHO. International classification of Functioning, Disability and Health. Geneva, 2011.
WHO. The global burden of disease: 2004 update. Geneva, 2008.
WHO. World report on disability. Geneva, 2011.
