ТЕНДЕНЦІЇ ДИТЯЧОЇ ІНВАЛІДНОСТІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ

Abstract

Мета. Вивчити тенденції динаміки дитячої інвалідності в Україні за період 2013-2017 рр. та визначити провідні організаційно-правові аспекти щодо інвалідності дітей та їх реабілітації.
Матеріали та методи. Дані Державної служби статистики України та провідні нормативно-правові документи європейського регіону і України щодо дитячої інвалідності. Методи: статистичний, системний аналіз, системний підхід.
Результати. Протягом 2013-2017 рр. рівень первинної інвалідності дітей у віці до 18 років мав тенденцію до зниження на 5,7% (2017 р. – 21,6 на 10 тис. дітей у віці до 18 років, 2013 р. – 22,9 відповідно), майже на 0,9% знизився і рівень поширеності інвалідності дітей (2017 р. – 208,8 на 10 тис. дітей у віці до 18 років, 2013 р. – 210,6 відповідно). Загальна чисельність дітей-інвалідів упродовж останніх п’яти років зменшилася на 9,2 тис., що становить 159044 осіб (2017 р.), або 2,08% від загальної кількості дітей в Україні, в середньому в 2017 році на 1000 захворювань у дітей приходилось майже 12 дітей-інвалідів.
Висновки. Таким чином, з урахуванням тенденцій первинної та загальної дитячої інвалідності, їх прогнозних даних, закладених в державі основ на законодавчому рівні щодо захисту дітей-інвалідів, запроваджених кроків щодо вдосконалення підходу до організації медичної та соціальної реабілітації, нових принципів до формування соціальної політики потребує подальшого вдосконалення законодавчо-нормативне забезпечення організаційно-правових механізмів захисту дітей з інвалідністю та обмеженнями життєдіяльності з метою підвищення якості їх реабілітації та наступної соціальної інтеграції.