State of the peripheral blood flow in patients with infectious eczema with lesions on the extremities
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/14Keywords:
infectious eczema, peripheral blood flow, Vps, Ved, S/D, RI and РIAbstract
Introduction. Infectious eczema remains a relevant problem of modern dermatology. This is due to it being widespread, the lack of clarity in many of the mechanisms of development, the polymorphism of clinical manifestations and the frequent resistance to traditional means of therapy. The state of peripheral blood circulation in patients with infectious eczema remains fully undetermined. Aim of study. To determine the functional state of individual chains of peripheral blood circulation in patients with infectious eczema. Materials and methods. 28 patients with infectious eczema with lesions localized on the upper limbs were under observation. Vps, Ved, S/D, RI and PI in axillary, brachial, ulnar and radial arteries were studied. Results and discussion. A segmental distorsion of the functional state of peripheral blood circulation was observed. Preservation of physiological vascularization in the axillary artery is accompanied by its suppression in the brachial, ulnar, and radial arteries. The obtained results show that patients have an inhibited state of vascular resistance and their pulsational inertness, which requires appropriate correction. Conclusions. 1. In patients with infectious eczema, segmental disruption of the functional state of peripheral blood circulation is observed, which consist in the presence of inhibition of vascular resistance and their pulsation inertia in its middle and distal sections. 2. Vps, Ved, S/D, RI, and RI allow to assess the functional state of peripheral blood circulation in patients with infectious eczema and can be considered as one of the criteria for the effectiveness of the prescribed treatment. 3. It is advisable to include drugs that have a corresponding effect on the functional state of peripheral blood circulation in the therapeutic arsenal of corrective measures for infectious eczema.
References
Іванова НМ. Вивчення залежності розвитку поширених дерматозів з ускладненим алергологічним анамнезом від поліморфізму генів. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2013; 8(67): 72–74.
Molin S, Diepgen TL, Ruzicka T, Prinz JC. Diagnosing chronic hand eczema by an algorithm: a tool for classification in clinical practice. Clin Exp Dermatol. 2011; 36(6): 595–601. DOI: 10.1111/j.1365-2230.2010.04001.x
Holm T, Rutishauser D, Kai-Larsen Y, et al. Protein biomarkers in vernix with potential to predict the development of atopic eczema in early childhood. Allergy. 2014; 69(1): 104–112. DOI: 10.1111/all.12308
Александрук ОД, Ткач ВВ. Дискусійні питання класифікації екземи у сучасній дерматології. Дерматологія. Косметологія. Сексопатологія. 2013; 1(4): 214–219.
Анфілова МР. Ефективна терапія мікробної екземи. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2015; 4(59): 81–85.
Бодня КІ. Сучасний стан проблеми хронічних дерматозів. Буковинський медичний вісник. 2013; 3(67): 94–99.
Bingefors K, Svensson Å, Isacson D, Lindberg M. Self-reported lifetime prevalence of atopic dermatitis and co-morbidity with asthma and eczema in adulthood: a population-based cross-sectional survey. Acta Derm Venereol. 2013; 93(4): 438–441. DOI: 10.2340/00015555-1522
Александрук ОД. Вплив стандартного лікування на бактеріальне заселення шкіри хворих на атопічний дерматит, хронічну істинну екзему та обмежений нейродерміт. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2013; 4(51): 56–59.
Білинська ОА, Бабак ІД, Чаплик-Чижо ІО. Стан гемостазу у хворих на екзему. Тези доповіді Всеукраїнської науково-практичної конференції Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів «Сучасні підходи до формування клінічних настанов з діагностики і лікування шкірних захворювань та інфекцій, що передаються статевим шляхом: європейський досвід і українські реалії». Тернопіль. 2016. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2016; 4(63): 100–101.
Болотна ЛА. Мікробна екзема: можливості комбінованої топічної терапії. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2015; 1(56): 79–84.
Хрущ ВІ. Аспекти патогенетичної терапії інфекційної екземи та атопічного дерматиту. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2016; 1: 60–65.
Mudnakudu Nagaraju KK, Babina M, Worm M. Opposing effects on immune function and skin barrier regulation by the proteasome inhibitor bortezomib in an allergen-induced eczema model. Exp Dermatol. 2013; 22(11): 742–747. DOI: 10.1111/exd.12261
Apfelbacher CJ, van Zuuren EJ, Fedorowicz Z, Jupiter A, Matterne U, Weisshaar E. Oral H1 antihistamines as monotherapy for eczema. Cochrane Database Syst Rev. 2013. Feb 28; 2013(2): CD007770. DOI: 10.1002/14651858.CD007770.pub2. PMID: 23450580; PMCID: PMC6823266
Денисенко ОІ. Хронодетермінований підхід до призначення хворим на алергодерматози засобів антиоксидантної дії. Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. 2019; 1(2): 11–16.
Іваночко ЛЙ. Обмінні процеси у хворих на екзему. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2005; 3: 18.
Литинська ТА. Зміни мікробіоти кишечника у хворих на псоріаз та інфекційну екзему: сучасні методи дослідження та корекції. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2014; 3(54): 31–38.
