Вплив менінгеального синдрому на перебіг аневризматичного субарахноїдального крововиливу
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.4/17Ключові слова:
аневризматичний субарахноїдальний крововилив, менінгеальні знаки, мозкова аневризмаАнотація
Мета – оцінити вплив менінгеального синдрому на перебіг аневризматичного субарахноїдального крововиливу (аСАК). Матеріали та методи. проаналізовано 480 історій хвороби в гострому періоді розриву множинних аневризм (МА). Пацієнтів було розподілено на дві групи: група 1 – пацієнти без менінгеальних знаків, група 2 – пацієнти з менінгеальними знаками. Статистичний аналіз виконувався з використанням χ2-квадрат-тесту, t-тесту незалежних вибірок, тесту Манна-Уітні, логістичної біноміальної та ординальної регресії. Результати. Відносна кількість пацієнтів зі ступенем тяжкості один за модифікованою шкалою WFNS переважала у першій групі. При цьому пацієнти другої групи мали у 2 рази вищий шанс на гірший ступінь тяжкості за модифікованою шкалою WFNS при надходженні (ВШ=2,16; ДІ 0,193–1,38; р=0,011). Головний біль був наявний у 44 пацієнтів (83,0%) першої групи та у 365 пацієнтів (86,1%) другої групи (χ2=0,362; df=1; р=0,547). Що стосується наявності вазоспазму, то він був виявлений у 22 пацієнтів (41,5%) групи 1 та у 202 пацієнтів (47,5%) групи 2 (χ2=0,686; df=1; р=0,408). Гідроцефалія розвивалась у 3 пацієнтів (5,7%) першої групи та у 72 пацієнтів (16,9%) другої групи. Під час проведення біноміальної логістичної регресії було виявлено, що у пацієнтів з менінгеальними знаками у 3 рази вищі шанси на розвиток гідроцефалії після перенесеного аСАК (ВШ=3,3803; ДІ 1,0260–11,136; р=0,045). Висновки. Менінгеальні знаки виступають як прямі прогностичні ознаки результату після перенесеного аСАК на основі їхнього впливу на тяжкість стану пацієнтів при надходженні. Менінгеальний синдром є несприятливою клінічною ознакою щодо розвитку гідроцефалії у пацієнтів у гострому періоді розриву МА.
Посилання
Hoh BL, Ko NU, Vice Chair, Amin-Hanjani S, et al. 2023 Guideline for the Management of Patients With Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage: A Guideline From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke; 2023. Volume 54, Issue 7, Pages e314-e370. doi: 10.1161/STR.0000000000000436.
Wang X, Huang X. Risk factors and predictive indicators of rupture in cerebral aneurysms. Frontiers in Physiology; 2024. 15:1454016. doi: 10.3389/fphys.2024.1454016.
Ziu E, Khan Suheb MZ, Mesfin FB. Subarachnoid Hemorrhage. StatPearls. Treasure Island (FL). 2023. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK441958/.
Backes D, Rinkel GJЕ, Sturkenboom AJM, et al. Time-dependent test characteristics of neck stiffness in patients suspected of nontraumatic subarachnoid haemorrhage. Journal of the Neurological Sciences; 2015. 355(1-2), 186–188. doi: 10.1016/j.jns.2015.06.016.
Neifert SN, Chapman EK, Martini ML, et al. Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage: the Last Decade. Translational Stroke Research; 2020. 12(3), 428–446. doi: 10.1007/s12975-020-00867-0.
Xiao ZK, Wang B, Liu J, et al. Risk factors for the development of delayed cerebral ischemia after aneurysmal subarachnoid hemorrhage: A systematic review and meta-analysis. World Neurosurgery; 2024. 27:S1878-8750(24)01653-X. doi: 10.1016/j.wneu.2024.09.104.
Jaja BNR, Saposnik G, Lingsma HF, et al. Development and validation of outcome prediction models for aneurysmal subarachnoid haemorrhage: the SAHIT multinational cohort study. BMJ; 2018. j5745. doi: 10.1136/bmj.j5745.