Управлінсько-правові засади міжнародної співпраці закладів охорони здоров’я в Україні та Словаччині

Анотація

Мета: метою статті є дослідження управлінсько-правових і цифрово-технологічних засад співробітництва закладів охорони здоров’я в умовах європейської інтеграції України, зокрема щодо транскордонного надання медичних послуг, формування спільних баз даних, цифрової інтеграції та обміну медичною інформацією. Матеріали та методи. У процесі дослідження застосовано діалектичний, формально-логічний, системно-аналітичний, аксіологічний, порівняльно-правовий і прогностичний методи. Джерельну базу становлять установчі договори та правові акти ЄС, національне законодавство України та Словаччини, а також наукові праці з питань цифрової трансформації системи охорони здоров’я і сучасні дослідження щодо правового регулювання сфери охорони здоров’я, обміну медичними даними й захисту персональних даних Результати. Доведено, що ефективне функціонування транскордонної системи охорони здоров’я ґрунтується на принципах інтероперабельності, інформаційної безпеки та правового захисту персональних даних. Визначено, що створення спільних баз медичних даних і впровадження єдиних цифрових стандартів (HL7 FHIR, SNOMED CT та ICD-10) сприятимуть забезпеченню безперервності лікування пацієнтів, підвищенню якості медичних послуг і гармонізації українського законодавства з acquis ЄС. Висновки. Запропоновано напрями вдосконалення правових механізмів і цифрової інфраструктури, необхідних для формування інтегрованого європейського медичного простору. Обґрунтовано, що реалізація принципів цифрової взаємодії та інтероперабельності сприятиме підвищенню ефективності управління системою охорони здоров’я України та її інституційної сумісності з моделями належного врядування у сфері охорони здоров’я, що забезпечує єдність стандартів, підвищення якості надання медичних послуг і правову сумісність із нормами ЄС.