ОЦІНКА РІВНЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ ДО ІНТЕРНЕТУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ПЕРІОД КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПАНДЕМІЄЮ COVID-19

Автор(и)

  • А.О. Лепканич
  • І.С. Миронюк

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254631

Ключові слова:

інтернет-залежність, студентська молодь, дистанційне навчання

Анотація

Метою дослідження є вивчення і оцінка зміни рівня щоденної залученості до інтернету студентської молоді в періоди очного і дистанційного навчання, пов’язаними з карантинними обмеженнями пандемії COVID-19.
Матеріали та методи. В ході виконання дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи: медико-статистичний та метод порівняльного аналізу. Основу дослідження склав соціологічний метод, що передбачав анонімне опитування з використанням оригінальної анкети, сформованої у форматі Googl-форми, студентів денної форми навчання 5 факультетів Ужгородського національного університету та статистична обробка результатів. Результати. У ході виконаного дослідження було виявлено, що під час очного навчання більшість опитаних здобувачів освіти проводили в мережі Інтернет менше 3 годин на добу (58,7% опитаних студентів). Група опитаних, які під час очного навчання перебували в мережі більше 7 годин склала лише 7,8 % респондентів. Під час дистанційного навчання розподіл респондентів за групами суттєво відрізняється. Так, група 1 склала лише 10,3 % опитаних (, що є відображенням переходу значної частки (38,2%) усіх опитаних в групи 2 та 3. При цьому 42,8% опитаних студентів під час дистанційного навчання проводять в мережі Інтернет 7 і більше годин на добу. Висновки. В умовах, що склалися є ризики розвитку інтернет-залежності у даної категорії студентів, особливо зважаючи на тривалі періоди дистанційного навчання в умовах карантинних обмежень. Такі суттєві зміни розподілу часу на різні форми активності протягом доби можуть призводити до формування шкідливих поведінкових моделей, які можуть стати стійкими і після виходу студентської молоді з дистанційного навчання на очне.

Посилання

Варламова С. Н., Гончарова Е.Р., Соколова И.В. Интернет-зависимость среди молодежи мегаполисов: критерии и типология. Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены [Інтернет]. 2015; 2 (126): 165-182. [цитовано 2022 січня 20]; Доступно на: https://monitoringjournal.ru/index.php/monitoring/article/view/ 1232/998. DOI:10.14515/monitoring.2015.2.11

Немеш О. М. Психологічні дослідження Інтернет-залежності. Технології розвитку інтелекту. [Інтернет] 2014; Т. 1 Вип. 6. [цитовано 2022 січня 21]; Доступно на: file:///C:/Users/User/Downloads/tri_2014_1_6_16%20(1).pdf.

За рік карантину кількість українських користувачів в соціальних мережах зросла на 7 млн і досягла 60% населення країни. GlobalLogic. [Інтернет] [цитовано 2022 січня 21]; Доступно на: https://www.globallogic.com/ua/about/ news/social-media-during-quarantine/

Турецька Х. Інтернет-залежність як предмет психологічного дослідження. Вісник Львівського університету. 2007. Вип. 10. С. 365–375.

Пандемія і соціальні мережі: що змінилося у 2020-му? Громадський простір. [Інтернет] [цитовано 2022 січня 21]; Доступно на: https://www.prostir.ua/?kb=pandemiya-i-sotsialni-merezhi-scho-zminylosya-u-2020-mu

Мартынова О.С. Критерии оценки Интернет-зависимости. Психотерапия и консультирование. Генезис. 2002; 3: С. 27–30.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-23