Ефективність програми фізичної терапії на показники гостроти та стану органу зору в пацієнтів із пресбіопією

Анотація

Мета роботи – дослідити й оцінити динаміку показників внутрішньоочного тиску, гостроти зору, периферичного зору і стан очного дна хворих на пресбіопію під впливом застосування програми фізичної терапії Матеріали та методи. Дослідження включало 48 пацієнток з діагнозом пресбіопія віком від 40 до 52 років. Критерії включення: пресбіопія, тривалість захворювання від 2 до 10 років. Критерії виключення – відмова осіб від участі в дослідженні. Для забезпечення однорідності груп особи були розділені на контрольну (24 хворих) та основну (24 хворих) групи шляхом рандомізації із засліпленням пацієнтів. Оцінювачі були засліплені під час інтерв’ю, обстеження та обробки отриманих даних. Середній вік хворих основної групи становив 46,3 ± 0,35 року, контрольної – 47,6 ± 0,61 року. Пацієнтам основної групи застосовувалася диференційована комплексна програма фізичної терапії для хворих на пресбіопію, методики поєднаного застосування тренування акомодації, кінезотерапії і самостійних занять із застосуванням терапевтичних вправ, коригувальних вправ для хребта, дихальних вправ, спеціальних вправ, призначених для корекції функціональних порушень зорового аналізатора, підвищення зорової працездатності і «якості зорового життя» в осіб із пресбіопією, що не мають супутньої зорової патології; пацієнти контрольної групи займалися за програмою фізичної терапії для хворих на загальні порушення зору за методикою Бейтса, кінезотерапією, самостійними заняттями. Після чого було проведено повторне обстеження хворих, яке дало змогу проаналізувати динаміку досліджуваних показників під впливом розробленої програми фізичної терапії і порівняти отримані результати з результатами групи контролю. Результати. Після застосування програми фізичної терапії у жінок ОГ відбулися позитивні зміни в показниках: гострота зору OS збільшилася з 0,83 ± 0,03 дптр. до 0,98 ± 0,01 дптр., OD – з 0,81 ± 0,06 дптр. до 0,93 ± 0,03 дптр., корекція для читання, що визначалася за методом підбору лінз, зменшилася з OS 1,65 ± 1,18 дптр. до 0,86 ± 0,15 дптр., OD – 1,54 ± 0,25 дптр. до 0,87 ± 0,19 дптр. Динаміка досліджуваних показників між первинним і повторним обстеженням була статистично значущою. Водночас зміни результатів тонометрії та периметрії не досягли статистичної значущості, що свідчить про відсутність впливу як авторської, так і загальноприйнятої програми на показники периферичного зору та внутрішньоочного тиску. Аналіз інтеркореляційної матриці дав змогу виявити стійкий сильний звортний зв’язок між показниками гостроти зору та необхідною силою оптичної корекції для читання як для лівого (r = –0,72; p < 0,05), так і для правого ока (r = –0,74; p < 0,05). Кореляційний зв’язок між гостротою зору обох очей (r = 0,79; p < 0,05) і параметрами корекції (r = 0,82; p < 0,05) свідчить про симетричність функціонального відновлення чутливості зорового аналізатору внаслідок упроваджених фізтерапевтичних інтервенцій. Висновки. Впровадження авторської програми фізичної терапії для жінок із пресбіопією підтвердило статистично значущу позитивну динаміку ключових зорових параметрів в ОГ порівняно з КГ, чим довело свою ефективність у застосуванні спеціальних вправ для окорухових і циліарного м’язів, дихальних та коригувальних вправ для оптимізації зорових функцій та зниження залежності від оптичної корекції. Так, отримані дані гостроти зору в жінок ОГ виявили підвищення показників лівого ока (OS) з 0,83 ± 0,03 до 0,98 ± 0,01 та правого ока (OD) – з 0,81 ± 0,06 до 0,93 ± 0,03. Водночас сила оптичної корекції в ОГ суттєво знизилася: для OS – з 1,65 ± 1,18 дптр. до 0,86 ± 0,15 дптр., для OD – з 1,54 ± 0,25 дптр. до 0,87 ± 0,19 дптр.