Cтатистичне оцінювання ефективності автоматизованої системи моніторингу фізичного стану здобувачів вищої освіти на базі хмарних скриптів
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.3/01Ключові слова:
цифрові інтервенції, індекс маси тіла (ІМТ), Google Apps Script, моніторинг фізичного стану, вища освітаАнотація
Здобуття вищої освіти в умовах сучасних академічних викликів часто супроводжується значним зниженням рухової активності студентської молоді, що актуалізує проблему пошуку нових інструментів здоров’язбереження/ Метою цієї роботи є розробка та статистична верифікація ефективності автоматизованої системи персоналізованого моніторингу та корекції фізичного стану здобувачів вищої освіти на основі інтеграції хмарних low-code інструментів в інституційну ІТ-інфраструктуру. Матеріали та методи. Дослідно-експериментальна робота реалізована на базі Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії. Загальний обсяг вибіркової сукупності становив 120 здобувачів вищої освіти, які були розподілені шляхом простої рандомізації на дві рівномірні групи: експериментальну (ЕГ, n = 60) та контрольну (КГ, n = 60). Методологічне обґрунтування дослідження та інтерпретація принципів цифрових здоров’язбережувальних інтервенцій здійснювалися в межах міжнародної наукової співпраці між закладами вищої освіти України та Аргентини. Цифрова архітектура моніторингу була побудована в екосистемі Google Workspace, що дозволило оптимізувати процес збору даних без залучення зовнішніх серверних потужностей. Ядром системи виступила зведена електронна таблиця з автоматизованим алгоритмом розрахунку індексу маси тіла (ІМТ) та категоризації профілів здоров’я. Процедура втручання базувалася на використанні Google Apps Script, що забезпечило автономну циклічну розсилку персоналізованих email-рекомендацій, сформованих відповідно до актуальних медико-біологічних протоколів ВООЗ (водний баланс, нутриціологічний профіль, рухова активність та гігієна сну). Корекція контенту повідомлень здійснювалася динамічно, зважаючи на індивідуальні антропометричні показники кожного студента та поточний тиждень програми. Для статистичного аналізу емпіричних даних використовувалося програмне середовище jamovi 2.6.44. З огляду на специфіку даних застосовано комплекс класичних непараметричних критеріїв: Т-критерій Вілкоксона для аналізу внутрішньогрупового зсуву антропометричних показників та ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена для оцінки взаємозв’язку між рівнем цифрової залученості здобувачів (активністю опрацювання інтервенцій) та результативністю нормалізації маси тіла. Результати. На старті експерименту за допомогою критерію χ2-Пірсона підтверджено вихідну однорідність груп. Протягом семестрового впровадження системи було зафіксовано статистично значуще зниження ІМТ в експериментальній групі, що підтверджено розрахунками за Т-критерієм Вілкоксона (Wilcoxon W = 4856, p < .001, rB = 0.813). Спостерігалася виражена позитивна тенденція до переходу учасників із категорій «Надлишкова вага» та «Ожиріння» до категорії «Норма». Водночас антропометричні показники представників контрольної групи, які не отримували алгоритмізованої підтримки, залишилися відносно стабільними. Кореляційний аналіз продемонстрував наявність сильного прямого статистичного зв’язку між індексом цифрової залученості здобувачів та динамікою редукції ІМТ (rs = 0.744; p < .001), що математично обґрунтовує високу ефективність систематичної взаємодії з цифровими підказками у звичному для студентів комунікаційному середовищі. Висновки. Проведене дослідження доводить, що використання хмарних low-code інструментів (Google Apps Script) є дієвим та економічно доцільним рішенням для створення автономних здоров’язбережувальних екосистем у вищій школі. Розроблена архітектура дозволяє автоматизувати рутинні процеси моніторингу та персоналізованого супроводу студентів без створення додаткового адміністративного навантаження на науково-педагогічний склад. Модель демонструє високий рівень масштабованості та може бути інтегрована в загальну ІТ-інфраструктуру академії як базовий модуль постійного медико-педагогічного супроводу. Подальші дослідження спрямовано на розширення функціоналу системи шляхом інтеграції з персональними смарт-пристроями для переходу до концепції безперервного об’єктивного моніторингу здоров’я молоді.
Посилання
Castro O, Bennie J, Vergeer I, Bosselut G, Biddle SJH. How Sedentary Are University Students? A Systematic Review and Meta-Analysis. Prevention Science. 2020;21(3):332–343. DOI: 10.1007/s11121-020-01093-8.
Zhou Q, Jiang J, Yin Z, Fan R. Effect of Digital Health Interventions on College Students’ Lifestyle Behaviors: Systematic Review. Journal of Medical Internet Research. 2026;28:e82192. DOI: 10.2196/82192.
Jiang S, Ng JYY, Choi SM, Ha AS. Relationships Among eHealth Literacy, Physical Literacy, and Physical Activity in Chinese University Students: Cross-Sectional Study. Journal of Medical Internet Research. 2024;26:e56386. DOI: 10.2196/56386.
Feter N, Dos Santos TS, Caputo EL, da Silva MC. What is the role of smartphones on physical activity promotion? A systematic review and meta-analysis. International Journal of Public Health. 2019;64(5):679–690. DOI: 10.1007/s00038-019-01210-7.
Villinger K, Wahl DR, Boeing H, Schupp HT, Renner B. The effectiveness of app-based mobile interventions on nutrition behaviours and nutrition-related health outcomes: A systematic review and meta-analysis. Obesity Reviews. 2019;20(10):1465–1484. DOI: 10.1111/obr.12903.
Wang Y, Min J, Khuri J, Xue H, Xie B, Kaminsky LA, Cheskin LJ. Effectiveness of Mobile Health Interventions on Diabetes and Obesity Treatment and Management: Systematic Review of Systematic Reviews. JMIR mHealth and uHealth. 2020;8(4):e15400. DOI: https://doi.org/10.2196/15400.
Murray A, Marenus M, Cahuas A, Friedman K, Ottensoser H, Kumaravel V, Sanowski J, Chen W. The Impact of Web-Based Physical Activity Interventions on Depression and Anxiety Among College Students: Randomized Experimental Trial. JMIR Formative Research. 2022;6(4):e31839. DOI: 10.2196/31839.
Yuan F, Peng S, Khairani AZ, Liang J. A Systematic Review and Meta-Analysis of the Efficacy of Physical Activity Interventions among University Students. Sustainability. 2024;16(4):1369. DOI: 10.3390/su16041369.
Bi S, Yuan J, et al. Effectiveness of Digital Health Interventions in Promoting Physical Activity Among College Students: Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of Medical Internet Research. 2024;26:e51714. DOI: 10.2196/51714.
Peng Y, Jing X, et al. Meta-Analysis of Implementation Intentions Interventions in Promoting Physical Activity among University Students. Sustainability. 2023;15(16):12457. DOI: 10.3390/su151612457.
Zhang J, Xu X, et al. A Gamified Mobile Health Intervention to Promote Physical Activity, Executive Function, and Mental Health in College Students: Randomized Controlled Trial. Journal of Medical Internet Research. 2026;28:e82769. DOI: 10.2196/82769.
Potočan V, Nedelko Z, Rosi M. Digitalization of Higher Education: Students’ Perspectives. Education Sciences. 2025;15(7):847. DOI: 10.3390/educsci15070847.
Ніколайчук ОП. Цифровізація та персоналізація: інноваційні стратегії підвищення рівня рухової активності сучасних школярів. Академічні візії. 2025;(49). Доступно: https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/2342.
Лівак ПЄ, Павлова ОМ, Кушнір РГ. Спорт та інновації: розвиток фізичної культури та здоров’я через новаторські підходи в Україні. 2024. DOI: 10.5281/zenodo.10996773.
Білогур В, Сивохоп Е, Маріонда І. Впровадження цифрових технологій та навичок у сферу фізичного виховання та спорту в європейському освітньому контексті. Humanities Studies. 2023;17(94). DOI: 10.32782/hst-2023-17-94-11.
Палагнюк Т, Ківерник О. Інноваційні технології як фактор формування здорового способу життя студенської молоді на заняттях з фізичної культури. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective. 2024;1(1). DOI: 10.31891/pcs.2024.1.30.
Bull FC, Al-Ansari SS, Biddle S. World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. British Journal of Sports Medicine. 2020;54(24):1451–1462. DOI: 10.1136/bjsports-2020-102955.




