Вплив війни в Україні на поширеність психічних розладів у медичних працівників

Анотація

Мета – вивчити поширеність симптомів окремих психічних розладів серед медичних працівників, які зазнали впливу стресу, пов’язаного з війною в Україні. Матеріали та методи. Дослідження проводилося серед медичних працівників, які працювали у 8 цивільних медичних закладах у Донецькій, Дніпропетровській, Полтавській та Закарпатській областях України (N=454). У дослідженні застосовано крос-секційний дизайн. Оцінювання психічного здоров’я респондентів здійснювали із використанням стандартизованих психодіагностичних інструментів: шкали посттравматичного стресового розладу PCL-5, опитувальника депресії PHQ-9 та шкали генералізованого тривожного розладу GAD-7. Такий підхід забезпечив комплексну оцінку наявності та вираженості симптомів ПТСР, депресії та тривожних розладів серед учасників дослідження. Результати. Результати опитування серед медичних працівників із 8 закладів охорони здоров’я, розташованих у чотирьох регіонах України, засвідчили високий рівень поширеності ПТСР, тривожних розладів та депресії серед респондентів. Серед 454 учасників дослідження 37% повідомили про наявність симптомів щонайменше одного із зазначених психічних розладів. Отримані дані можуть свідчити, що медичні працівники, які зазнали стресу, пов’язаного з війною, мають вищий ризик розвитку психічних розладів порівняно із загальною популяцією. Найбільш поширеним психічним розладом серед респондентів виявилася депресія, симптоми якої були зафіксовані у 37% опитаних. Водночас майже 13% респондентів мали симптоми депресії середнього або важкого ступеня, що свідчить про значну вираженість проблеми та потребу у впровадженні відповідних психосоціальних і медичних втручань. За результатами проведеного дослідження встановлено, що симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР) виявлено у 10,4% респондентів, що узгоджується з даними міжнародних досліджень щодо впливу воєнних та інших стресогенних чинників на психічне здоров’я медичних працівників. Зокрема, за даними D. Sendler та співавт., поширеність ПТСР серед медичних працівників становила 14,8%. Частота депресії (35,7%) та тривоги (14,5%), встановлена серед медичних працівників у рамках нашого дослідження, також відповідає результатам, представленим у сучасній науковій літературі. У ході дослідження встановлено статистично значущий зв’язок між виникненням симптомів щонайменше одного психічного розладу та такими чинниками, як: посада, професійний досвід, наявність загрози фізичній безпеці під час виконання професійних обов’язків, досвід надання медичної допомоги пацієнтам, які постраждали внаслідок воєнних дій, робота зі значною кількістю внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також необхідність виконання службових обов’язків поза межами основної спеціалізації (p< 0,05). Щодо розвитку симптомів ПТСР встановлено статистично значущий вплив таких чинників, як: посада, наявність загрози особистій безпеці, робота зі значною кількістю ВПО, підвищене робоче навантаження, а також необхідність виконання службових обов’язків поза межами основної спеціалізації (p< 0,05). За даними дослідження встановлено, що жінки виявили більшу схильність до ризику розвитку депресії та тривожних розладів, тоді як у чоловіків частіше спостерігався ризик розвитку ПТСР. Проте виявлені відмінності не досягли рівня статистичної значущості (p > 0,05). Результати дослідження засвідчили, що наявність симптомів депресії серед респондентів була статистично значуще пов’язана (p < 0,05) із займаною посадою, професійним стажем, наявністю загрози особистій безпеці під час виконання професійних обов’язків, наданням медичної допомоги пацієнтам з воєнними травмами та ВПО, необхідністю виконання службових обов’язків поза межами основної спеціалізації. Водночас встановлено, що розвиток тривожних розладів був статистично значуще пов’язаним (p < 0,05) із такими чинниками, як: стаж роботи, наявність загрози особистій безпеці під час виконання професійних обов’язків, досвід надання медичної допомоги пацієнтам з воєнними травмами. Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили суттєвий вплив воєнного стресу на психічне здоров’я медичних працівників в Україні: понад третина респондентів мали симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії або тривоги. Встановлено, що поширеність психічних розладів була вищою серед медичних працівників, які працювали у закладах охорони здоров’я, розташованих у прифронтових областях, порівняно з медичними працівниками інших регіонів країни. Ідентифіковано низку чинників ризику, асоційованих із підвищеною ймовірністю розвитку психічних розладів, серед яких – молодий вік, високий рівень професійного навантаження, наявність труднощів, пов’язаних із виконанням службових обов’язків в умовах війни, а також інші стресогенні фактори професійної діяльності.