Динаміка змін кількості вимушено переміщених осіб в Україні в контексті формування основних демографічних показників
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.3/26Ключові слова:
демографічні процеси, динаміка формування демографічних показників, регіональні особливості кількості вимушено переміщених осібАнотація
В Україні за результатами розрахунку індексу здоров’я складною є ситуація із формуванням демографічних показників, що супроводжується скороченням чисельності населення, зростанням його негативного природного приросту за невисоких значень середньої очікуваної тривалості життя. Зростає кількість мігрантів та вимушено переміщених осіб, які наражаються на численні бар’єри отримання медичної і соціальної допомоги. Мета – вивчення загальних демографічних змін та тенденцій, включаючи динаміку та регіональні особливості кількості вимушено переміщених осіб в Україні. Матеріали та методи. Проведено суцільний ретроспективний статистичний аналіз даних Державного комітету статистики України за основними демографічними показниками в розрізі регіонів України, а також дані обліку кількості вимушено переміщених осіб в ЄІБДВПО в розрізі областей та соціальних категорій. Застосовано методи: медико-статистичний, бібліосемантичний, контент-аналізу, структурно-логічного аналізу. Результати. За роки незалежності Україна втратила значну частину свого населення, особливо у сільській місцевості. Незмінним залишається його ґендерний склад (жіночого населення близько 54,0%, чоловічого близько 46,0%). Розрив між середнім віком чоловіків та жінок перевищує п’ять років на користь останніх (середній вік жінок 44,7 року проти чоловіків 39,4 року). Незважаючи на скорочення, в 2021 році різниця середньої очікуваної тривалості життя жінок та чоловіків становила 9,2 року (середня очікувана тривалість життя жінок 74,36 року проти 65,16 року у чоловіків). Порівняно із країнами із високим Global Health Index їх значення в Україні є значно нижчими (наприклад, у Сінгапурі – 84,5 року, в Японії – 84,7 року, в Норвегії – 84,09 року). Висновки. У разі прогнозів подальшого зменшення чисельності населення в Україні залишається значимою кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які вимушені заново формувати своє соціальне оточення, включаючи можливість і логістику отримання медичних послуг. Ця категорія є вразливою щодо різних проблем через втрату ними попереднього соціально-економічного статусу та оточення. Такі обставини впливають на формування здоров’я, а категорія ВПО, як соціально вразлива, потребує забезпечення можливості отримання доступної медичної допомоги. Потребують виявлення бар’єри у наданні медичної допомоги ВПО одночасно із вивченням регіональних особливостей їх розселення, віко-статевої структури, включаючи питому вагу осіб з обмеженими можливостями (інвалідів), осіб літнього віку та дітей. Потребує додаткового з’ясування наявність потреби у психологічній та реабілітаційній допомозі, яке може відбуватися одночасно з вивченням способу життя та ставлення до власного здоров’я ВПО в нових умовах проживання.
Посилання
World Health Organization. Healthy Life Expectancy Index [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2022 [cited 2026 Jan 20]. Available from: http://who.int/data/gho/.
Cotugno S, et al. Antimicrobial resistance and migration. Ann Glob Health. 2025;91(1):12. DOI: 10.5334/aogh.4628.
D’Angelo A. The networked refugee. Glob Netw. 2021;21(3):487–499. DOI: 10.1111/glob.12312.
De Haas H. A theory of migration: the aspirations-capabilities framework. Comp Migr Stud. 2021;9(1):8. DOI: 10.1186/s40878-020-00210-4.
Frankova I, et al. Forcibly displaced persons and mental health. Transcult Psychiatry. 2023;60(1):167–175. DOI: 10.1177/13634615221135421.
Grasser LR. Addressing mental health concerns in refugees. Risk Manag Healthc Policy. 2022;15:909–922. DOI: 10.2147/RMHP.S270233.
Karimian Z, et al. Health equity and system resilience. Int J Equity Health. 2025;24:191. DOI: 10.1186/s12939-025-02564-6.
Lin Y, Chu C, Chen Q, Xiao J, Wan C. Factors influencing primary health care utilization among elderly internal migrants in China: the role of social contacts. BMC Public Health. 2020 Jul 3;20(1):1054. DOI: 10.1186/s12889-020-09178-3.
Mateen FJ, et al. Neurologic care of forcibly displaced persons. Neurology. 2023;100(20):962–969. doi: 10.1212/WNL.0000000000206857.
Mohammadi M, et al. Health problems of increasing man-made and climate-related disasters on forcibly displaced populations. Disaster Med Public Health Prep. 2023;17:e537. DOI: 10.1017/dmp.2023.159.
Phung B. Caring for resettled refugee children in the United States. Front Public Health. 2023;11:1046319. DOI: 10.3389/fpubh.2023.1046319.
Qian CX, Zhao Y, Anindya K, Tenneti N, Desloge A, Atun R, et al. Non-communicable disease risk factors and management among internal migrant in China: systematic review and meta-analysis. BMJ Glob Health. 2021;6(9):e003324. DOI: 10.1136/bmjgh-2020-003324.
Rana K, Kent JL, Page A. Housing inequalities and health outcomes among migrant and refugee populations. BMC Public Health. 2025;25(1):1098. DOI: 10.1186/s12889-025-22186-5.
Robinson AR, et al. Responsive healthcare for forced migrants. BMJ Open. 2025;15(2):e090211. DOI: 10.1136/bmjopen-2024-090211.
Weinreich KJ, Frankova I, Maksymets N, Barbui C, Klymchuk V, Mooren T, et al. Implementing scalable face-to-face and digital interventions among forcibly displaced persons from Ukraine in Europe: protocol of the U-RISE Project. Eur J Psychotraumatol. 2025;16(1):2468117. DOI: 10.1080/20008066.2025.2468117.
Butenop J, et al. Health situation in Ukraine before onset of war. Gesundheitswesen. 2022;84(8–9):679–688. DOI: 10.1055/a-1876-2423.
Jayasinghe S. The 12 dimensions of health impacts of war (the 12-D framework): a novel framework to conceptualise impacts of war. BMJ Glob Health. 2024;9(5):e014749. DOI: 10.1136/bmjgh-2023-014749.
Długosz P. War trauma among Ukrainian refugees. J Migr Health. 2023;8:100196. DOI: 10.1016/j.jmh.2023.100196.
Kentmen-Cin C. Attitudes towards Ukrainian refugees. Innovation. 2025;38(1):112–136. DOI: 10.1080/13511610.2024.2430231.
Hussain AHME, et al. Rapid assessment of avoidable blindness. PLoS One. 2020;15(12):e0243005. DOI: 10.1371/journal.pone.0243005.




