Психосоціальні та медичні детермінанти влаштування дітей, які потребують медсестринського догляду, до центрів захисту дітей

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.3/27

Ключові слова:

психосоціальні детермінанти, медичні детермінанти, захист прав дітей, центри для дітей та сімей, сестринський догляд, найкращі інтереси дитини

Анотація

Діти, які потребують сестринського догляду, становлять надзвичайно вразливу групу у системі захисту прав дітей. Ці діти часто мають тяжкі захворювання, хронічні хвороби, порушення розвитку, неврологічні розлади або поєднані психосоціальні труднощі, що потребують довготривалого мультидисциплінарного догляду. Прийняття рішень щодо їхнього влаштування до центрів для дітей та сімей залежить не лише від стану здоров’я дитини, але й від психосоціальних, сімейних і системних детермінант, які впливають на загальне благополуччя дитини та забезпечення її найкращих інтересів. Мета. Мета цього дослідження – проаналізувати психосоціальні та медичні детермінанти, що входять до процесу прийняття рішень щодо влаштування дітей, які потребують сестринського догляду, до центрів для дітей та сімей, а також визначити домінуючі фактори ризику, що впливають на професійну практику прийняття рішень. Матеріали та методи. Розвідка була розроблена як якісно орієнтоване емпіричне дослідження, засноване на аналізі документів. Дослідницьку вибірку становили 87 анонімізованих адміністративних та професійних документів щодо дітей, запропонованих до влаштування в центри для дітей та сімей. Проаналізований матеріал включав соціальні звіти, медичну документацію, психологічні та психіатричні висновки, документацію процесів прийняття рішень, а також супровідну професійну документацію, пов’язану зі станом здоров’я та психосоціальним станом дитини. Дані аналізувалися за допомогою якісного контент-аналізу із застосуванням відкритого та тематичного кодування. Аналіз був зосереджений на виявленні медичних, психосоціальних, сімейних та системних детермінант, що впливають на рішення щодо влаштування дитини. Результати. Аналіз виявив кілька взаємопов’язаних детермінант, що входять до процесу прийняття рішень. Домінуючими факторами були тяжкий стан здоров’я дитини, потреба у спеціалізованому сестринському догляді, психологічні та поведінкові проблеми, недостатні батьківські компетентності, нестабільне сімейне середовище, несприятливі соціально-економічні умови та системні обмеження, пов’язані з доступністю спеціалізованих послуг. У більшості проаналізованих випадків фактори ризику проявлялися кумулятивно, а не ізольовано. Серйозні проблеми зі здоров’ям часто поєднувалися із занедбанням догляду, сімейною нестабільністю, бідністю, залежностями батьків, домашнім насильством або недостатньою співпрацею з фахівцями. Результати також продемонстрували, що соціальні звіти та експертні висновки відігравали ключову роль в інтерпретації та формуванні найкращих інтересів дитини і суттєво впливали на рішення щодо форми забезпечення догляду. Системні детермінанти, включаючи інституційну спроможність, регіональну доступність послуг та наявність мультидисциплінарної медичної підтримки, також значною мірою впливали на практику прийняття рішень. Висновки. Прийняття рішень щодо влаштування дітей, які потребують сестринського догляду, до центрів для дітей та сімей є надзвичайно складним мультидисциплінарним процесом, що визначається взаємодією медичних, психосоціальних, сімейних та системних факторів. Отримані результати підкреслюють необхідність посилення мультидисциплінарної співпраці, впровадження травма-орієнтованих підходів, сімейно-орієнтованого догляду та розвитку громадсько орієнтованих послуг для дітей із комплексними медичними та психосоціальними потребами. Також важливими є розширення методичної підтримки соціальних працівників і розвиток превентивних інтервенцій, спрямованих на стабілізацію сімейного середовища та зміцнення батьківських компетентностей.

Посилання

Felitti VJ, Anda RF, Nordenberg D, Williamson DF, Spitz AM, Edwards V, et al. Relationship of childhood abuse and household dysfunction to many of the leading causes of death in adults. Am J Prev Med. 1998;14(4):245–258. DOI: 10.1016/S0749-3797(98)00017-8.

Hughes K, Bellis MA, Hardcastle KA, Sethi D, Butchart A, Mikton C, et al. The effect of multiple adverse childhood experiences on health: a systematic review and meta-analysis. Lancet Public Health. 2017;2(8):e356–e366. DOI: 10.1016/S2468-2667(17)30118-4.

Shonkoff JP, Garner AS. The lifelong effects of early childhood adversity and toxic stress. Pediatrics. 2012;129(1):e232–e246. DOI: 10.1542/peds.2011-2663.

Kuo DZ, Houtrow AJ, Arango P, Kuhlthau KA, Simmons JM, Neff JM. Family-centered care: current applications and future directions in pediatric health care. Matern Child Health J. 2012;16(2):297–305. DOI: 10.1007/s10995-011-0751-7.

Substance Abuse and Mental Health Services Administration. Trauma-Informed Care in Behavioral Health Services. Treatment Improvement Protocol (TIP) Series 57. Rockville (MD): SAMHSA; 2014.

Dohovor o právach dieťaťa. OSN, New York, 1989.

Act No. 36/2005 Coll. on the Family and on Amendments to Certain Acts.

Act No. 305/2005 Coll. on Social and Legal Protection of Children and Social Guardianship.

Gilbert N, Parton N, Skivenes M. Child Protection Systems: International Trends and Orientations. New York: Oxford University Press; 2011.

Nelson CA, Fox NA, Zeanah CH. Romania’s Abandoned Children: Deprivation, Brain Development, and the Struggle for Recovery. Cambridge (MA): Harvard University Press; 2014.

UNICEF. Children in Alternative Care. New York: UNICEF; 2023.

United Nations General Assembly. Guidelines for the Alternative Care of Children. New York: United Nations; 2010.

Michaličková J. Najlepšie záujmy dieťaťa. Bratislava: Úrad komisára pre deti; 2023.

Löwy A, et al. Najlepší záujem dieťaťa ako hodnotové kritérium pri rozhodovaní v konaniach vo veciach starostlivosti súdu o maloletých. Bratislava: C. H. Beck; 2022.

Langmeier J, Matějček Z. Psychická deprivace v dětství. Praha: Karolinum; 2014.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-28

Як цитувати

Dávidová, M., Vansač, P., & Briššáková, J. (2026). Психосоціальні та медичні детермінанти влаштування дітей, які потребують медсестринського догляду, до центрів захисту дітей. Україна. Здоров’я нації, (3), 250–258. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.3/27

Номер

Розділ

Фізична терапія та реабілітація