НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ И BTL EMSELLA
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.4.1.2021.247012Ключові слова:
нетримання сечі, вправи Кегеля, BTL EMSELLA, нижні сечовивідні шляхиАнотація
У статті автор аналізує нетримання сечі, вплив вправ Кегеля та високоефективної технології електромагнітного поля для стимуляції глибоких м’язів тазового дна та відновлення нервово-м’язового контролю за допомогою пристрою BTL EMSELLATM для нетримання сечі. EMSELLA використовує високоефективну технологію електромагнітного поля (HIFEM) для стимуляції глибоких м’язів тазового дна та відновлення нервово-м’язового контролю. Він призначений для зміцнення м’язів тазового дна, формування м’язів сідниць та лікування підтікання сечі. Матеріали та методи. Дослідження проводилося відповідно до затвердженого протоколу. Загалом було включено 20 жінок (54,40 ± 11,70 років, 1,75 ± 1,38 пологів), у яких були симптоми стресового, імперативного або змішаного нетримання сечі. Вони отримали шість процедур HIFEM (2 на тиждень) тривалістю 28 хвилин. Результати оцінювали після шостого сеансу лікування та через 3 місяці спостереження. Статистичний аналіз проводили за парним Т-критерієм та коефіцієнтом кореляції Пірсона (α = 0,05). Результати. Після шостого сеансу 18 з 20 пацієнтів (80,34%) повідомили про значне зменшення симптомів. Середнє покращення показника ICIQ-SF на 48,90% спостерігалося після шостого сеансу лікування, яке в подальшому зросло до 63,40% під час подальшого спостереження (обидва P < 0,001). Індивідуально найвищого рівня поліпшення досягнуто у пацієнтів, які страждають на змішане нетримання сечі (68,95%). Зменшення використання абсорбуючих прокладок становило в середньому 45,85% після шостої процедури і 54,78% через 3 місяці (обидва P < 0,001), тоді як майже 75% пацієнтів повідомили про зменшення кількості використаних прокладок. Висновки. Це дослідження продемонструвало, що технологія HIFEM здатна безпечно та ефективно лікувати широкий спектр пацієнтів, які страждають від нетримання сечі. Після шести процедур спостерігалося покращення показника ICIQ-SF та зменшення використання абсорбуючих прокладок. За суб’єктивною оцінкою ці зміни позитивно вплинули на якість життя.
Посилання
Babecka, J., Gulasova I. (2020). Specifics of therapy of stress urinary incontinence and care of a woman in the context of nursing. In: Nursing and midwifery. Journal of the Slovak Chamber of Nurses and Midwives (06) 2020, p. 31-36, ISSN: 1339-5920.
Durisova, E. (2019). Pain in the spine, joints, bones. Publishing house: MUDr. Elena Ďurišová-AKU-HOMEO, 2019, p. 347, EAN: 9788081291074, ISBN: 978-80-8129-107-4.
Lim R, Liong ML, Leong WS, Karim Khan NA, Yuen KH. (2017). Pulsed magnetic stimulation for stress urinary incontinence: 1-Year followup results. J Urol 2017; 197(5): 1302–1308. https://doi.org/10.1016/j.juro.2016.11.091.
Marencak J. (2011). Urinary incontinence. Elisabeth o.z., Skalica, 2011, 1st vs., 133 s., ISBN: 978-80-970567-1-1.
Popovicova M. (2019). Competence of sestjor in the field of rehabilitation in Slovakia. In I naukovo-praktychna konferentsiia z mizhnarodnoiu uchastiu, prysviachena 20-y richnytsi z dnia zasnuvannia fakultetu zdorovia ta fizychnoho vykhovannia. 17.-18.10.2019 Uuhorod. Ukraine – Zdorovjanacii. 2019; ISSN 2077-6594. 55(2): 141-144.
Radzimińska A, Strączyńska A, Weber-Rajek M, Styczyńska H, Strojek K, Piekorz Z. (2018). The impact of pelvic floor muscle training on the quality of life of women with urinary incontinence: A systematic literature review. Clin Interv Aging 2018; 13: 957–965. https://doi.org/10.2147/CIA.S160057.
Schreiner L, Santos TG, dos, Souza ABA, de, Nygaard CC, Filho IG. (2013). Electrical stimulation for urinary incontinence in women: A systematic review. Int Braz J Urol 2013; 39(4): 454–464. https://doi.org/10.1590/S1677-5538.IBJU.2013.04.02.
