СТРУКТУРА ЗАХВОРЮВАНОСТІ ПІДЛІТКІВ (15–17 РОКІВ) М. УЖГОРОДА ТА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ДИНАМІЦІ УПРОДОВЖ 2014–2018 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201457Ключові слова:
здоров’я, підлітки, захворюваність, профілактичні заходиАнотація
Мета ‒ вивчити стан здоров’я підлітків (15-17 років) м. Ужгорода та Закарпатської області в динаміці упродовж 2014-2018 років.
Матеріали та методи. Проаналізований статистичний матеріал Інформаційно-аналітичного центру Закарпатської області щодо захворюваності підлітків м. Ужгорода та Закарпатської області в динаміці упродовж 2014-2018 років. Отримані матеріали оброблені статистичним методом за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.
Результати. На основі аналізу статистичного матеріалу щодо захворюваності підлітків м. Ужгорода та Закарпатської області в динаміці 2014-2018 років установлено, що найвища захворюваність спостерігається у 2017 році і складає 116,7‰; по області – 1448,9‰; найнижча – у 2014 році (83,2‰); по області – 1357,3‰. У структурі захворюваності серед підлітків м. Ужгорода й області у динаміці упродовж 2014-2018 років найбільшу питому вагу складають хвороби шкіри та підшкірної клітковини (25,32%; 23,58%, 25,86%, 39,71% і 41,01% відповідно), у той же час як по області ці захворювання упродовж досліджуваних років займають значно нижчий відсоток (4,11%; 4,89%; 4,95%; 5,94% і 6,07% відповідно), а найнижчу в м. Ужгород ‒ хвороби крові та кровотворних органів (1,63%; 1,99%; 1,85%; 1,95% і 2,68% відповідно; по області ‒ 2,19%; 2,21%; 2,17%; 2,23% і 2,35% відповідно).
Висновки. Найвища захворюваність серед підлітків м. Ужгорода відмічається у 2017 році (116,73‰), по області у 2018 році (1466,02‰), а найнижча – у 2014 році як у м. Ужгород, так і по області (83,21‰ і 1357,29‰ відповідно). У структурі захворюваності серед підлітків м. Ужгорода й області у динаміці упродовж 2014-2018 років найбільшу питому вагу складають хвороби шкіри та підшкірної клітковини (25,32%; 23,58%, 25,86%, 39,71% і 41,01% відповідно), у той же час як по області ці захворювання упродовж досліджуваних років займають значно нижчий відсоток (4,11%; 4,89%; 4,95%; 5,94% і 6,07% відповідно), а найнижчу в м. Ужгород ‒ хвороби крові та кровотворних органів (1,63%; 1,99%; 1,85%; 1,95% і 2,68% відповідно; по області ‒ 2,19%; 2,21%; 2,17%; 2,23% і 2,35% відповідно). Для покращення стану здоров’я підлітків необхідно широко пропагувати здоровий спосіб життя, організацію і проведення спортивно-оздоровчих і корекційних заходів, відновлення у загальноосвітніх школах оборонно-фізкультурної підготовки юнаків і дівчат, які спрямовані на тренуванні спеціальних якостей, розвитку фізичної і психоемоційної витривалості та впровадження нових оздоровчих технологій, підвищення рівня медичних знань тощо.
Посилання
Басанець Л.М. Вплив мікросоціального середовища на фізичний розвиток і стан здоров’я дітей а підлітків / Л.М.Басанець, О.І.Іванова // Довкілля та здоров’я. – 2010. ‒ №1(52). – С. 52‒55.
Динаміка стану здоров’я дитячого населення за останні роки реформування медичної сфери України / О.П.Івахно, І.П.Козярін, В.В.Чорна, В.М.Махнюк // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П.Л.Шупика. ‒ 2015. ‒ Вип. 24. ‒ Кн. 3. ‒ С. 447 ‒ 454.
Значение здоровья подростков в формировании их гармоничного здоровья / А.А.Баранов, В.Р.Кучма, П.М.Сухарева, И.К.Рапопорт // Гигиена и санитария. ‒ 2015. ‒ № 6. – С. 58‒62.
Кучма В.Р. Охрана здоровья детей и подростков в национальной стратегии действий в интересах детей на 2012-2017 год / В.Р.Кучма // Гигиена и санитария. ‒ 2013. ‒ № 6. – С.26–30.
Микита Х.І. Оцінка стану здоров’я дітей шкільного віку м. Ужгород у динаміці впродовж 2012-2016 років / Х.І.Микита, І.М.Рогач // Проблеми клінічної педіатрії. ‒ 2017. ‒ №1-2 (35-36). ‒ С. 56‒62.
Микита Х.І. Стан здоров’я дітей шкільного віку гірських районів Закарпатської області в динаміці впродовж 2013-2017 років / Х.І.Микита, І.М.Рогач // Проблеми клінічної педіатрії. ‒ 2018. ‒ №2-3 (40-41). ‒ С. 57‒62.
Наукові принципи психогігієнічної діагностики стану здоров’я дітей, підлітків та молоді / І.В.Сергета, О.Ю.Браткова, О.П.Мостова, О.Ю.Панчук, О.Б.Дударенко // Довкілля та здоров’я. – 2012. ‒ № 4(63). – С. 21‒25.
Пономаренко Н.П. Динаміка захворюваності дитячого населення Чернігівщини / Н.П.Пономаренко // Гігієна населених місць. – 2012. – Вип. 60. – С.93 ‒ 98.
Сидоренко Т.П. Ризик зниження рівня соматичного здоров’я здорових підлітків під впливом різних чинників / Т.П.Сидоренко, О.В.Бердник // Довкілля та здоров’я. – 2011. ‒ № 2(57). – С. 71 ‒ 74.
Фера О.В. Особливості стану здоров’я та фізичного розвитку допризовників віком 17 років (1991 р.н.) низинних районів ендемічного регіону (на прикладі Закарпатської області) за 2008 рік / О.В.Фера, Х.І.Микита, В.Г.Пирогова // Довкілля та здоров’я. – 2009. ‒ № 3(50). – С. 76 ‒ 80.
Щудро С.А. Регіональні аспекти впливу екологічних факторів на захворюваність підлітків / C.А.Щудро // Медичні перспективи. – 2008. ‒ Т. 12. ‒ № 4. – С. 115 ‒ 119.
