ІНФОРМОВАНІСТЬ МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ЖИТЕЛІВ ПРО ФАКТОРИ РИЗИКУ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПРИХИЛЬНОСТІ ДО ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201475Ключові слова:
гіпертонічна хвороба, фактори ризику, прихильність до терапіїАнотація
Мета дослідження. Визначити значимість інформованості міських та сільських жителів про фактори ризику артеріальної гіпертензії та їх вплив на прихильність до лікувально-профілактичних заходів, а також визначити переважання факторів ризику розвитку та прогресування гіпертонічної хвороби в залежності від територіальної приналежності пацієнтів.
Матеріали та методи. Проаналізовано інформованість пацієнтів щодо основних коригованих факторів ризику виникнення та прогресування ГХ. Рівень прихильності до прийому антигіпертензивних препаратів було оцінено шляхом використання опитувальника Моріски-Грін. Аналіз ефективності антигіпертензивної терапії визначався шляхом досягнення цільових значень АТ для кожної з порівнюваних груп.
Результати. В залежності від територіальної приналежності виявлено достовірну різницю у переважанні впливу факторів ризику гіпертонічної хвороби на пацієнтів, як передумову виникнення і прогресування гіпертонічної хвороби. Встановлено статистично значущу залежність між територіальною приналежністю пацієнтів та інформованістю щодо основних коригованих факторів ризику. Показано, що низька прихильність до лікувально-профілактичних заходів асоціювалася з недостатнім рівнем інформованості різних верств населення, наявністю коморбідного перебігу гіпертонічної хвороби та особливістю призначеної антигіпертензивної терапії.
Висновки. У міських та сільських жителів виявлено достовірну різницю у переважанні впливу факторів ризику гіпертонічної хвороби на пацієнтів, як передумову виникнення і прогресування гіпертонічної хвороби. Інформованість сільських і міських жителів щодо несприятливого впливу факторів ризику як при ізольованому перебігу гіпертонічної хвороби, так і при її коморбідному перебігу формує прихильність до проведення лікувально-профілактичних заходів та тривалого прийому антигіпертензивних препаратів.
Посилання
Горбась І.М. Епідеміологічні та медико-соціальні аспекти артеріальної гіпертензії / І.М. Горбась // Укр. кардіол. журн. - 2010. - Додаток 1. - С. 16-21.
Гулич М.П. Стратегія ВООЗ щодо профілактики неінфекційних захворювань та боротьби з ними: сучасні аспекти реалізації прогрсми CINDI в Україні / М.П. Гулич, А. В. Кобилянська // Environment &Health. - 2010. - № 2. - С. 57-63.
Драпкина О.М. Первый российский консенсус по количественной оценке приверженности к лечению: основные положения, алгоритмы и рекомендации / О.М. Драпкина., М.А. Ливзан, А.И. Мартынов и соавт. // Медицинский вестник Северного Кавказа. - 2018.-Т. 13. - № 1-2. - С.259-271 doi – https://doi.org/10.14300/mnnc.2018.13039.
Ждан В.М. Можливості й резерви діагностики, терапії та профілактики гіпертонічної хвороби в практиці сімейного лікаря на Полтавщині / В.М. Ждан, В.П. Лисак, І.П. Катеренчук, І.Ф. Шумейко, К.Є. Вакуленко // Практикуючий лікар. - 2015. - № 2. - C. 25-28.
Николаев Н.А. Количественная оценка приверженности к лечению в клинической медицине: протокол, процедура, интерпретация / Н.А. Николаев, Ю.П. Скирденко, В.В. Жеребилов // Качественная клиническая практика. -2016. - №1. - С. 50-59.
Поширеність факторів ризику серцево-судинних захворювань в Україні: сучасний погляд на проблему // Укр. кардіол. журн. - 2018. - Додаток 1. - С. 91-101.
Сіренко Ю.М. Результати тримісячного спостереження за лікуванням пацієнтів з артеріальною гіпертензією лікарями загальної практики в Україні (Програма «Можливості ефективного контролю артеріального тиску за допомогою вітчизняних ліків») / Ю.М. Сіренко, Г.Д. Радченко, І.М. Марцовенко від імені учасників дослідження // Артеріальна гіпертензія. – 2009. – № 4. – С. 3–14.
Слащева Т.Г.. Чинники, що асоціюються зі зміною прихильності пацієнта до антигіпертензивного лікування / Т.Г. Слащева, Г.Д. Радченко, Ю.М. Сіренко, І.М. Марцовенко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - №5. - С. 29-39.
Morisky D.E. Concurrent and predictive validity of a self-reported measure of medication adherence / D.E. Morisky, L.W. Green, D.M. Levine// Med. Care. 1986; 24 (1): 67–74.
