СКРИНІНГ ПАЦІЄНТІВ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕІНВАЗИВНИХ МЕТОДІВ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.2019.193531Ключові слова:
неалкогольна жирова хвороба печінки, неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, цукровий діабет, транзиторна еластографія, УЗД, показники фіброзу печінкиАнотація
Мета дослідження: з’ясувати захворюваність на неалкогольну жирову хворобу печінки в амбулаторній клініці внутрішніх хвороб протягом 2017–2018 років і порівняти ступінь пошкодження печінки, виявлений за допомогою транзиторної еластографії та показники фіброзу.
Матеріали та методи. В амбулаторній клініці було оглянуто 742 нових пацієнтів. Для кожного нового пацієнтами проводили експертизу зразків крові та експертизу ЗГС. При виявленні збільшеної печінки або жирної печінки була проведена транзиторна еластографія. Ми включили 300 пацієнтів у наше дослідження. Крім того, ми використовували вибрані показники фіброзу печінки для виявлення фіброзу печінки і порівнювали результати з фіброскануванням. Ми розуміли статистичний аналіз результатів. Метою статистичного аналізу було з’ясувати взаємні кореляції контрольованих параметрів, показники ураження печінки і ступінь ураження печінки (за допомогою фібросканування), вплив наявності цукрового діабету на ступінь ураження печінки.
Результати. Результати мультиваріантного аналізу підтверджують висновки одноваріантного аналізу і можуть бути узагальнені наступним чином: а) незалежні предиктори ураження печінки є: ожиріння, DM і вік пацієнта; б) незалежні предиктори DM – це ожиріння і вік пацієнтів (p = 0,001); в) стать, як і очікувалося, не є прогностичним фактором.
Висновки. Результати статистичного аналізу показників фіброзу печінки у групі пацієнтів підтвердили дійсність лабораторних аналізів при оцінці пошкоджень печінки, а також їх легку застосовність для клінічної практики. Однак, ідеально підходить комплексна оцінка пацієнта з використанням індексу фіброзу, УЗД органів черевної порожнини та транзиторна еластографія.
Посилання
Belovičová M.: Non-Alcoholic fatty liver disease and its impact on public health. Krakow: Towarzystwo Slowakow w Polsce. 2019. 95 pp.
Bellentani S., Scaglioni F., Marino M., Bedogni G 2010: Epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease. Dig Dis. 2010; 28: 155161.
Castera, L. et al.: Early detection in routine clinical practice of cirrhosis and oesophageal varices in chronic hepatitis C: comparison of transient elastography (FibroScan) with standard laboratory tests and non-invasive scores. Journal of Hepatology 2009; 50: 59-68.
Koller,T. NAFLD Summit 2018. Trends in hepatology 2018; 10(2): 4-7.
Belovičová, M.: Selected liver diseases. Textbook for medical students. 1. ed., Bardejov: SSPO, 2018, 111p.
Belovičová, M., Fedorková, I., Balážová, I.: Transient elastography – screening method for diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease in obese patiens. Social Health Spectrum 1.02.2017.
Kruger, FC., Daniels, CR., Kidd, M., Swart, G., Brundyn, K., Rensburg, KV., Kotze, M.: APRI: A simple bedside marker for advanced fibrosis that can avoid liver biopsy in patients with NAFLD/NASH. S Afr Med J. 2011; 101: 477-80.
Castera, L., Yuen Chan, HL., Arrese, M. et al.: Clinical Practice Guidelines: Non-invasive tests for evaluation of liver disease severity and prognosis. Journal of Hepatology 2015; 63: 237 – 264.
Koula, M., Hrúzová, M., Harmáček, D. et al.: Methods of non-invasive determination of liver fibrosis. Gastroent Hepatol 2016; 70(2): 118-124.
Angulo, P., Hui, JM., Marchesini, G. et al.: The NAFLD fibrosis score: a noninvasive system that identifies liver fibrosis in patients with NAFLD. Hepatology. 2012; 45:846–54.
Belovičová, M., Mašterová, V.:Non-alcoholic fatty liver disease – severe comorbidity of diabetes. Forum Diab 2016; 5(1): 45-48.
Brúha, R., Dvořák, K., Petrtýl, J.: Liver disease in diabetics. Internal Medicine 2013; 59(7): 546-550.
Brúha, R.:Hepatic impairment screening in patients with type 2 diabetes mellitus Gastroent hepatol 2015; 69(4): 365-367.
Popovičová, M. – Kovácsová, B. 2016. Importance of fasting and postprandial glycemia in prevention of diabetic retinopathy. In Florence. Prague: Ambit Media, a. s., ISSN 1801-464X, 2016, vol. 7, no. 11., p. 18-22.
Barkasi, D. 2018. Diabetic in the process of education. In: DIAspectrum. ISSN: 1337-592X, 2018, vol. VII., No. 1/2018, p. 12–13.
Koller, T. Current trends in laboratory diagnosis of liver diseases at EASL 2019. Trends in hepatology 2019; 11(1): 6-7.
Zima, M. Non-alcoholic fatty liver disease. Viapract., 2008, 5 (4/5): 166-169.
