АНАЛІЗ ДУМКИ ОРГАНІЗАТОРІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВʼЯ З ПИТАНЬ ПЕРСПЕКТИВ РЕФОРМУВАННЯ ВТОРИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В ПІЛОТНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

Анотація

Метою нашого дослідження стало вивчення думки професіоналів організаторів охорони здоровʼя щодо існуючих проблем в галузі, доцільності подальшого реформування вторинної стаціонарної медичної допомоги.
Матеріали та методи. Застосування системного підходу, як базової методології дослідження, потребувало вивчення організації вторинної стаціонарної медичної допомоги як складової системи охорони здоров’я України у соціологічному аспекті. Врахування думки професіоналів стосовно проблем галузі і доцільності подальшого реформування стаціонарної медичної допомоги, у тому числі ВМД, вивчалося з допомогою соціологічного дослідження (методом анонімного анкетного опитування) 172 керівників закладів охорони здоров’я Івано-Франківської області, 129 – Черкаської та 125 – Чернігівської, що перевищувало репрезентативні чисельності перших керівників закладів охорони здоров’я та їхніх заступників відповідного регіону (не менше 167, 123 і 121 респондента).
Результати. В процесі аналізу результатів соціологічного опитування було зʼясовано, що більшість респондентів висловили своє часткове задоволення потреб у наданні стаціонарної медичної допомоги, зокрема, у зв’язку з низьким рівнем доступності лікування з різних причин. На запитання про доцільність подальшого скорочення ліжкового фонду області значна кількість опитаних кожної вибірки відповіла ствердно, обравши різні шляхи підвищення раціональності використання ліжок: 47,3±3,9% респондентів Івано-Франківської, 49,6±4,4% – Черкаської, 54,5±4,5% – Чернігівської області вважали, що скорочення необхідно проводити з урахуванням реальних потреб населення в стаціонарній медичній допомозі, а відповідно 26,9±3,4%, 41,7±4,4% і 32,5±4,2% – що необхідно скорочувати ліжка, які не використовуються на повну потужність. Приблизно наполовину розділилися думки респондентів у відповідях на запитання щодо доцільності відкриття міжтериторіальних лікарень ВМД для інтенсивного лікування: 50,3±3,9% респондентів Івано-Франківської області, 44,1±4,4% – Черкаської та 44,7±4,5% – Чернігівської надали позитивні відповіді, а відповідно 49,7±3,9%, 55,9±4,4% і 53,7±4,5% вважали недоцільними такі рішення. Супротивники відкриття таких лікарень пояснювали свої відповіді можливим зменшенням географічної доступності стаціонарної ВМД жителям тих адміністративних територій, де така лікарня буде відсутньою.
Висновки. Виявлено, що потреби населення в стаціонарній медичній допомозі задовольняються в не в повному обсязі, що пов’язано як з медичними (відсутність необхідних видів медичної допомоги), так і з немедичними причинами. Перспективи реформування ВМД спрямовані на необхідність комплексних змін в організації як вторинної стаціонарної і амбулаторної, так і первинної медичної допомоги. За результатами опитування підтверджено, що, незважаючи на упорядкування мережі стаціонарів, існує проблема раціональності використання наявного ліжкового фонду. Шляхи його підвищення, на думку 47,3±3,9% респондентів Івано-Франківської, 49,6±4,4% – Черкаської, 54,5±4,5% – Чернігівської області, полягають у приведенні чисельності ліжок відповідно до потреб населення, а на думку 26,9±3,4%, 41,7±4,4% і 32,5±4,2%, – у скороченні ліжок, що не використовуються на повну потужність. Результати проведеного соціологічного дослідження серед керівників закладів охорони здоров’я дали змогу встановити проблемні моменти в організації стаціонарної медичної допомоги в регіонах і визначити першочергові завдання та напрями її реформування.