Особливості орального мікробіому на різних етапах ортодонтичного лікування дітей та підлітків

Анотація

Вступ. У статті представлено аналіз результатів вивчення спектра, частоти та кількість мікроорганізмів у ротовій рідині перед початком ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій та деформацій та на його етапах (6 та 12 міс). В результаті дослідження було виявлено появу патогенного мікроорганізму Staphylococcus aureus та велику кількість умовно-патогенних грибів роду Candida та Porphyromonas spp. Отримані результати свідчать необхідність розробки стандартів ведення ортодонтичних пацієнтів. Мета дослідження: оцінка якісного та кількісного складу мікроорганізмів у пацієнтів із зубощелепними аномаліями та деформаціями до встановлення незнімної ортодонтичної апаратури, через 6 та 12 місяців після початку лікування для правильної профілактики та розпрацювання методологічних підходів. Матеріали та методи. Обстежено 62 дітей 12-15 річного віку з незнімною ортодонтичною апаратурою. Вікова уніфікація контингенту пацієнтів обумовлена, фактом того, що в період постійного прикусу у дітей тканини пародонта мають зрілу диференційовану морфологічну структуру і визначені в них зміни не можуть бути пов’язані з їх формуванням та періодами росту. До постановки ортодонтичної апаратури дані пацієнти мали здорові тканини пародонта. З обстежених пацієнтів сформовано 2 групи: I група – 32 дітей, пацієнти з хронічним катаральним гінгівітом, що виник в процесі ортодонтичного лікування. Серед них за гендерною ознакою 17 дівчат та 15 хлопців; ІІ група – контрольна – 30 практично здорових дітей того ж віку (15 дівчат та 15 хлопців). Матеріалом мікробіологічного дослідження були змиви ротової порожнини. Визначення видового складу орального мікробіому проводилось на початку ортодонтичного лікування – 3 місяць, та в контрольних точках – 6 місяць та 12 місяць після фіксації брекет-системи. Пацієнтам у яких виявляли хронічний катаральний гінгівіт лікування не проводилося впродовж всього періоду дослідження. Протягом періоду обстеження пацієнти не приймали антибіотиків, нестероїдних протизапальних та гормональних препаратів. Ротову рідину збирали в стерильну пробірку у кількості 1-2 мл. За 2 години до збору матеріалу пацієнти не приймали їжу, не чистили зуби та не обробляли порожнину рота антисептичними засобами. Матеріал доставляли до лабораторії науково-дослідницького і навчального Центру молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок ДВНЗ “Ужгородський національний університет” протягом 1 год. Результати. Дослідження мікробного складу змивів ротової порожнини пацієнтів з клінічними ознаками запальних захворювань тканин пародонта на тлі користування брекет-системою дозволили встановити характерні якісні та кількісні зміни орального мікробіому. До проведення ортодонтичного лікування, тобто до постановки брекет-системи, ознак запалення тканин пародонту у даних пацієнтів не спостерігали. На початку ортодонтичного лікування у дітей з клінічними проявами запальних захворювань тканин пародонту, в 32 пацієнтів виділяли мікроорганізми Streptococcus spp., в 26 пацієнтів Peptostreptococcus spp., в 10 осіб родини Enterobacteriaceae, в 15 дітей ідентифікували гриби роду Candida. На другому етапі ортодонтичного лікування бактерії родів Streptococcus і Peptostreptococcus ізолювали в 32 пацієнтів. Частота бактерій Lactobacillus spp. збільшилася на 15% і ізолювали у 16 осіб, а бактерій родини Enterobacteriaceae зменшилася на 19%, гриби роду Candida визначали у 19 осіб у порівнянні з першим етапом. На третьому етапі ортодонтичного лікування показники мікроорганізмів виділених із змивів ротової рідини, зокрема Streptococcus spp. і Peptostreptococcus spp. не змінилася. Частота виявлення бактерій Enterobacteriaceae (34,2%) збільшилася на 20%, а грибів роду Candida зменшилася з 49,3 до 32,3%, частота ідентифікації Lactobacillus spp. складала 52,5%. Результати мікробіологічного дослідження у дітей на різних етапах ортодонтичного лікування показали приріст кількості бактерій, що за сприятливих для них умов може загрожувати не тільки запаленням тканин пародонта, але й подальшою їх деструкцією. Висновки. За даними обстеження у ротовій порожнині домінуючими є роди Streptococcus, Peptostreptococcus, Lactobacillus, Bifidobacterium, Enterococcus, Staphylococcus. У дітей із незнімною ортодонтичною апаратурою в ротовій рідині ідентифікували мікроорганізми, які не властиві нормальному мікробіому ротової порожнини, спостерігали збільшення пародонто-патогенних мікроорганізмів, які належать до родів Veillonella Neisseria, Actinobacillus, гриби роду Candida та родини Enterobacteriaceae, які за сприятливих умов можуть спричинювати і посилювати запальний процес в тканинах пародонта.