Персоніфікований підхід у лікуванні синдрому подразненого кишечника: перспективи використання фармабіотиків
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-7684/2025-1-15Ключові слова:
діагностика, кишкова мікробіота, синдром подразненого кишечнику, фармабіотики, лактобактерії, персоніфікований підхідАнотація
Вступ. Синдром подразненого кишечника (СПК) є поширеним гастроентерологічним розладом, що супроводжується хронічними функціональними порушеннями шлунково-кишкового тракту, зокрема болем у животі, здуттям, діареєю або закрепами. Традиційні методи лікування, такі як дієта, регуляція моторики кишечника медикаментами чи застосування антидепресантів, не завжди виявляються ефективними. У зв’язку з цим зростає інтерес до корекції симптомів СПК шляхом впливу на мікробіом кишечника за допомогою пробіотиків – живих мікроорганізмів, що сприяють відновленню балансу кишкової мікробіоти. Метою дослідження було визначити ефективність використання фармабіотиків для полегшення симптомів СПК та підвищення якості життя пацієнтів шляхом відновлення балансу кишкової мікробіоти. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були випорожнення кишечнику від пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику. Мікробіологічне дослідження здійснювали шляхом кількісного посіву біоматеріалу на поживні середовища з подальшою ідентифікацією виділених мікроорганізмів. Для підтвердження та уточнення результатів використовували метод мас-спектрометрії MALDI-TOF. Персоніфікований підбір фармабіотиків базувався на основі визначення антагонізму між ізольованими із біоматеріалу мікроорганізмами та фармабіотиками. Результати та обговорення. У дослідженні виявлено, що найпоширенішим підтипом СПК є діарейний (СПК-Д), який діагностували у 61% пацієнтів. Хвороба частіше зустрічається у жінок, а середній вік пацієнтів варіює залежно від підтипу СПК, причому для змішаного типу (СПК-Зм) характерна тенденція до старшого віку. Також встановлено суттєві відмінності у домінуванні мікроорганізмів у кишковій мікробіоті залежно від підтипу СПК. Висновки. Результати дослідження демонструють важливість індивідуального підходу до корекції кишкової мікробіоти. При СПК-З ефективною є композиція фармабіотиків Lactobacillus bulgaricus S6 і L. rhamnosus S25, для СПК-Д – L. bulgaricus A6 і L. bulgaricus S6, а для СПК-Зм – L. bulgaricus A22 і L. rhamnosus S25. Застосування фармабіотиків може суттєво зменшити симптоми СПК та покращити якість життя пацієнтів.
Посилання
Kamiya T, Shikano M. Definition of Irritable Bowel Syndrome. Irritable Bowel Syndrome [Internet]. 2024;3–11. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/978-981-97-8410-3_1
Waluga M. Biomarkers of irritable bowel syndrome. A Comprehensive Overview of Irritable Bowel Syndrome [Internet]. 2020;107–27. Available from: Available from: http://dx.doi.org/10.1016/b978-0-12-821324-7.00009-5
Zhao, Y., Zhu, S., Dong, Y., Xie, T., Chai, Z., Gao, X., Dai, Y., & Wang, X. The Role of Gut Microbiome in Irritable Bowel Syndrome: Implications for Clinical Therapeutics. Biomolecules, 2024;14(12):1643. Available from: https://doi.org/10.3390/biom14121643
Understanding the Gut Microbiome: Implications for Health and Disease. JMHSR [Internet]. 2023 Jun. 30 [cited 2024 Dec. 23];1(1):20-33. Available from: https://jmhsr.com/index.php/jmhsr/article/view/27
The Microbiome and Its Role in Human Health: Exploring the Complex Interactions Between Gut Bacteria and Various Diseases. (2023). Journal of Medical & Health Sciences Review, 1(1):1-10. Available from: https://jmhsr.com/index.php/jmhsr/article/view/25
Sienkiewicz M. Diet in irritable bowel syndrome. A Comprehensive Overview of Irritable Bowel Syndrome [Internet]. 2020;183–204. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/b978-0-12-821324-7.00013-7
Burmei SA, Boyko NV. Key aspects of the use of new generation probiotic strains in 3P medicine: challenges and prospects. Intermedical journal [Internet]. 2024 May 31;(1):28–36. Available from: http://dx.doi.org/10.32782/2786-7684/2024-1-5
Britton RA, Hoffmann DE, Khoruts A. Probiotics and the Microbiome–How Can We Help Patients Make Sense of Probiotics? Gastroenterology [Internet]. 2021 Jan;160(2):614–23. Available from: http://dx.doi.org/10.1053/j.gastro.2020.11.047
D’Mello C, Swain MG. The gut–liver–brain axis: dietary and therapeutic interventions. The Complex Interplay Between Gut-Brain, Gut-Liver, and Liver-Brain Axes [Internet]. 2021;205–36. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/b978-0-12-821927-0.00007-3
Matyash LA. Efficacy of the use of the synbiotic Maxibalance in the complex therapy of the small intestine bacterial overgrowth syndrome in patients with irritable bowel syndrome with diarrhea. Medicine of Ukraine [Internet]. 2023 Feb 13; (1(267)):19–24. Available from: http://dx.doi.org/10.37987/1997-9894.2023.1(267).281401
Sharma S, Kumar S, Sajjad S, Sharma S. Probiotics in Irritable Bowel Syndrome: A Review Article. Cureus [Internet]. 2023 Mar 23; Available from: http://dx.doi.org/10.7759/cureus.36565
Anwer R, AlQumaizi K, Halim A, Halim K, AlOsaimi S. Irritable bowel syndrome: The role of probiotics in the systematic and successful treatment of irritable bowel syndrome. Imam Journal of Applied Sciences [Internet]. 2017;2(1):8. Available from: http://dx.doi.org/10.4103/ijas.ijas_2_18
Boyko N, Costigliola V, Golubnitschaja O. Microbiome in the Framework of Predictive, Preventive and Personalised Medicine. Microbiome in 3P Medicine Strategies [Internet]. 2023;1–8. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-031-19564-8_1
GAOUAR SBS. The Gut Microbiome and Human Health: Insights from Recent Research. Genet. Biodiv. J [Internet]. 2025 Jan. 13 [cited 2025 Jan. 25];9(1). Available from: https://journals.univ-tlemcen.dz/GABJ/index.php/GABJ/article/view/431
Menees S, Chey W. The gut microbiome and irritable bowel syndrome. F1000Research [Internet]. 2018 Jul 9;7:1029. Available from: http://dx.doi.org/10.12688/f1000research.14592.1
Ivashko M, Burmei S, Yusko L, Chaikovska T, Boyko N. Microbiological diagnostics: From traditional to molecular genetic methods: A literature review. Bulletin Of Medical And Biological Research [Internet]. 2023 Oct 16;5(4):34–41. Available from: http://dx.doi.org/10.61751/bmbr/4.2023.34
Shah HN, Gharbia SE, editors. MALDI‐TOF and Tandem MS for Clinical Microbiology. 2017 Apr 7; Available from: http://dx.doi.org/10.1002/9781118960226
Denkova R, Ilieva S, Denkova Z, Georgieva L, Krastanov A. Examination of the technological properties of newly isolated strains of the genus Lactobacillusand possibilities for their application in the composition of starters. Biotechnology & Biotechnological Equipment [Internet]. 2014 May 4;28(3):487–94. Available from: http://dx.doi.org/10.1080/13102818.2014.918701;
Denkova Z, Krastanov A. Development of New Products: Probiotics and Probiotic Foods. Probiotics [Internet]. 2012 Oct 3; Available from: http://dx.doi.org/10.5772/47827
Study of microbiome aberrations in patients with irritable bowel syndrome with diarrhea by next-generation sequencing. RESEARCH RESULTS IN BIOMEDICINE [Internet]. 2023 Dec 29;9(4). Available from: http://dx.doi.org/10.18413/2658-6 533-2023-9-4-0-2
The Microbiome and Irritable Bowel Syndrome: An Emerging Hope for Treatment. Gastroenterology Nursing [Internet]. 2024 May;47(3):E2–3. Available from: http://dx.doi.org/10.1097/sga.0000000000000825
Yusko LS, Burmei SA, Lemko IS, Krastanov AI, Boyko NV. The Use of Personalized Pharmabiotics as an Approach to the Rehabilitation of Post-COVID Patients. Mikrobiolohichnyi Zhurnal [Internet]. 2024 Sep 3;86(4):64–75. Available from: http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj86.04.064
Tian H, Chen Q, Yang B, Qin H, Li N. Analysis of Gut Microbiome and Metabolite Characteristics in Patients with Slow Transit Constipation. Digestive Diseases and Sciences [Internet]. 2020 Aug 7;66(9):3026–35. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/s10620-020-06500-2
Chen Y, Wang Z, Chen X, Chao G, Zhang S. The role of gut microbiota and metabolites in regulating the immune response in drug-induced enteritis. Journal of Applied Microbiology [Internet]. 2023 Feb 20;134(3). Available from: http://dx.doi.org/10.1093/jambio/lxad032
Guţu N. Conditionally pathogenic agents of the family Enterobacteriaceae (Klebsiella and Enterobacter) causing acute diarrhea diseases. Bulletin of the Academy of Sciences of Moldova Life Sciences [Internet]. 2023 Mar;(3(347)):94–100. Available from: http://dx.doi.org/10.52388/1857-064x.2022.3.11
