Аналіз обізнаності та ставлення дорослого населення до захворювань сечостатевої системи
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-7684/2025-1-19Ключові слова:
захворювання сечостатевої системи, обізнаність, фактори ризику, рак сечового міхура, інфекції, що передаються статевим шляхом, профілактика, здоровий спосіб життя, шкідливі звички, медичні оглядиАнотація
Вступ. Захворювання сечостатевої системи важливою медико-соціальною проблемою, оскільки вони впливають на якість життя, працездатність та репродуктивне здоров’я населення. Вони можуть залишатися без належної уваги через недостатню обізнаність і низький рівень профілактичних заходів серед населення, що особливо стосується таких захворювань, як інфекції, що передаються статевим шляхом, травми, поліпи, рак сечового міхура та хронічні захворювання нирок. Мета дослідження. Метою даного дослідження є оцінка рівня обізнаності чоловіків та жінок щодо захворювань сечостатевої системи, зокрема раку сечового міхура та інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також їхнього ставлення до здорового способу життя, частоти відвідування лікаря, ризиків щодо шкідливих звичок та інфекцій. Матеріали та методи. Дослідження базується на кількісному підході з використанням соціологічного опитування як основного методу збору даних. Анкетування було проведено серед 196 осіб (98 чоловіків та 98 жінок), середній вік яких становить 31 рік. Усі респонденти були розподілені за різними соціально-демографічними характеристиками. Для аналізу даних використовувалися методи описової статистики та кореляційного аналізу. Результати дослідження та обговорення. Результати дослідження продемонстрували, що жінки значно обізнаніші щодо захворювань сечостатевої системи та більш схильні до регулярного відвідування лікарів: 100% жінок проходять огляди у спеціалістів, причому 50% роблять це раз на рік, а ще 50% – раз на півроку. У той час лише 5,1% чоловіків відвідують лікаря щороку, а 24,5% – хоча б раз на кілька років. Серед чоловіків 13,8% зазначили, що мали захворювання сечостатевої системи, тоді як серед жінок цей показник значно вищий і становить 32,7%. Виявлено також високий рівень поширеності шкідливих звичок, зокрема паління та вживання алкоголю, серед респондентів, що збільшує ризик розвитку сечостатевих захворювань. Більшість опитуваних проживають в містах, що забезпечує їм кращий доступ до медичних послуг, проте це не завжди позначається на їхньому здоров'ї. Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність підвищення рівня обізнаності серед чоловіків, про важливість регулярних медичних оглядів та профілактичних заходів. Важливим є також посилення інформування про ризики шкідливих звичок, що можуть призвести до серйозних захворювань сечостатевої системи. Це може дозволити поліпшити стан здоров’я населення і зменшити рівень захворюваності.
Посилання
Wagenlehner F. Urogenital infections. World J Urol. 2020 Jan;38(1):1-2. doi: 10.1007/s00345-019-03039-4. PMID: 31788716.
Wong MCS, Fung FDH, Leung C, Cheung WWL, Goggins WB, Ng CF. The global epidemiology of bladder cancer: A joinpoint regression analysis of its incidence and mortality trends and projection. Sci Rep. 2018;8(1):1129. doi: 10.1038/s41598-018-19199-z.
Braver DJ, Modan M, Chêtrit A, Lusky A, Braf Z. Drinking, micturition habits, and urine concentration as potential risk factors in urinary bladder cancer. J Natl Cancer Inst. 1987 Mar;78(3):437-40. PMID: 3469457.
Ilskens K, Wrona KJ, Dockweiler C, Fischer F. An evidence map on serious games in preventing sexually transmitted infections among adolescents: Systematic review about outcome categories investigated in primary studies. JMIR Serious Games. 2022 Feb 2;10(1):e30526. doi: 10.2196/30526. PMID: 35107438; PMCID: PMC8851332.
Rodríguez Cintas M, Márquez S, González-Gallego J. The impact of physical activity on risk and health-related quality of life in bladder cancer. Bladder Cancer. 2021 Aug 31;7(3):355-364. doi: 10.3233/BLC-200406. PMID: 38993609; PMCID: PMC11181820.
Bernstein AP, Bjurlin MA, Sherman SE, Makarov DV, Rogers E, Matulewicz RS. Tobacco screening and treatment during outpatient urology office visits in the United States. J Urol. 2021 Jun;205(6):1755-1761. doi: 10.1097/JU.0000000000001572. Epub 2021 Feb 2. PMID: 33525926.
Metzler I, Bayne D, Chang H, Jalloh M, Sharlip I. Challenges facing the urologist in low- and middle-income countries. World J Urol. 2020 Nov;38(11):2987-2994. doi: 10.1007/s00345-020-03101-6. Epub 2020 Feb 7. PMID: 32034500; PMCID: PMC8186537.
Rafiei S, Kheradkhah G, Kotronoulas G, Doustmehraban M, Shafiei F, Masoumi M, Parnian E, Nosrati Sanjabad E, Ghashghaee A. Quality of life in bladder cancer: Systematic review and meta-analysis. BMJ Support Palliat Care. 2024 Jan 9;13(e3):e707-e714. doi: 10.1136/spcare-2023-004185. PMID: 37400163.
Mancini M, Righetto M, Baggio G. Spotlight on gender-specific disparities in bladder cancer. Urologia. 2020 Aug;87(3):103-114. doi: 10.1177/0391560319887327. Epub 2019 Dec 23. PMID: 31868559.
Denijs FB, van Harten MJ, Meenderink JJL, Leenen RCA, Remmers S, Venderbos LDF, van den Bergh RCN, Beyer K, Roobol MJ. Risk calculators for the detection of prostate cancer: A systematic review. Prostate Cancer Prostatic Dis. 2024 Sep;27(3):544-557. doi: 10.1038/s41391-024-00852-w. Epub 2024 Jun 3. PMID: 38830997.