Загоєння лунки видаленого зуба за умов розвинення гострого гнійного альвеоліту залежно від місцевого лікування
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-7684/2024-1-20Ключові слова:
альвеоліт, операція видалення зуба, запальний процес, загоєння рани, декасан, місцеве лікуванняАнотація
Частота альвеолітів становить приблизно 3% для всіх рутинних видалень і може сягати понад 30% при проведенні операції видалення третіх молярів нижньої щелепи. На процеси загоєння лунки видаленого зуба має вплив широкий спектр факторі екто- та ендогенного походження, причому особливу увагу слід приділяти місцевому лікуванню. Метою дослідження було провести порівняння клінічного перебігу загоєння лунки видаленого зуба залежно від виду місцевого лікування. Було обстежено 20 пацієнтів з діагнозом гострий гнійний альвеоліт. Пацієнти були розподілені на дві групи по 10 осіб у кожній. Пацієнтам першої групи (контрольної) у лунку видаленого зуба вводили турунду з йодоформом, у другій групі пацієнтам місцево застосовували турунду, змочену розчином декасану. Проводили клінічний огляд пацієнтів на 1-шу, 3-тю, 5-ту та 7-му добу після початку лікування. Об’єктивно у 3 пацієнтів групи контролю на початку лікування відмічали наявність колатерального набряку у піднижньощелепній та у нижніх відділах щічної ділянок. Інтраорально відзначали набряк та гіперемію слизової оболонки порожнини рота в ділянці видаленого зуба у всіх пацієнтів, лунки були виповнені сіруватим нальотом, залишками їжі та фрагментами зруйнованого кров’яного згустку, у 3 пацієнтів виявляли порожню лунку із залишками їжі. Серед об’єктивних клінічних ознак не відмічали суттєвої різниці із пацієнтами дослідної групи, що обумовлено тим, що лікування на даному етапі спостереження ще не проводилося. Використання марлевої турунди, змоченої декасаном, для місцевого лікування гострого гнійного альвеоліту, на відміну від стандартного використання йодоформного марлевого дренажа сприяло зменшенню суб’єктивних ознак, таких як наявність неприємного запаху з роту, відчуття нездужання, покращувало динаміку зниження больових відчуттів та зниження температури тіла до нормальних значень порівняно із групою контролю. Слід зазначити, що динаміка наявності колатерального набряку м’яких тканин обличчя не зазнавала суттєвої різниці між результатами обох клінічних груп. Проте зниження обмеження відкривання рота у пацієнтів дослідної групи мало більш інтенсивну динаміку.
Посилання
Етіологічні чинники та методи лікування інфекційно-запальних ускладнень екстракції зуба (огляд літератури). Ю.В. Чумак, Г.А. Лобань, М.М. Ананьєва, М.О. Фаустова, В.М. Гаврильєв. Вістник проблем біології і медицини. 2021. Вип. 3 (161). С. 89–95.
Локес К.П. Вплив цукрового діабету на перебіг гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої локалізації. К.П. Локес. Вісник проблем біології і медицини. 2015. Вип. 2, т. 2 (119). С. 153–156.
Оцінка антибактеріальних та антиадгезивних властивостей антисептиків відносно клінічних ізолятів Kocuria spp. Ю.В. Чумак, Г.А. Лобань, М.О. Фаустова, М.М. Ананьєва, В.М. Гаврильєв. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2023. Т. 23, вип. 2 (82), ч. 2. C. 59–63.
Changes in the biochemical indicators of mandibula bone tissue after removal of molars and augmentation of the alveolar process / M.O. Kolesnichenko, D.V. Savchenko, V.V. Savchenko, O.S. Ivanyuk, I.V. Zhivotovskyi, K.P. Lokes. World of Medicine and Biology.2023. № 1(168). С. 412–417.
Clinical management of alveolar osteitis. A systematic review / F. Garola, G. Gilligan, R. Panico, N. Leonardi, E. Piemonte. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2021. Vol. 26(6). P. 691–702.
Comparison of the effect of antiseptics based on Decamethoxine, Chlorhexidine bigluconate and Iodophorm on the adhesive potential of bacteria of the genus Kocuria spp. G.A. Loban', Yu.V. Chumak, D.S. Avetikov, M.M. Ananieva, M.O. Faustova, V.M. Gavriliev, D.V. Steblovskiy. World of Medicine and Biology. 2022. № 4 (82). С. 217–221.
Local interventions for the management of alveolar osteitis (dry socket) / B.J. Daly, M.O. Sharif, K. Jones, H.V. Worthington, A. Beattie. Cochrane Database Syst Rev. 2022. Vol. 9(9). P. CD006968.
Mamoun J. Dry Socket Etiology, Diagnosis, and Clinical Treatment Techniques / J. Mamoun. J Korean Assoc Oral Maxillofac Surg. 2018. Vol. 44(2). P. 52–58.
Microbiological aspects concerning the etiology of acute odontogenic inflammatory diseases in the soft tissues of the head and neck region / M. Faustova, O. Nazarchuk, G. Loban', D. Avetikov, M. Ananieva, Yu. Chumak, V. Havryliev. Open Access Macedonian Journal of Medical Sciences. 2022. Vol. 10. P. 636–640.
Systemic review of dry socket: aetiology, treatment, and prevention / B. Tarakji, L.A. Saleh, A. Umair, S.N. Azzeghaiby, S. Hanouneh. J Clin Diagn Res. 2015. Vol. 9(4). P. 10–13.
