ФОРМУВАННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ-ПОЛОНІСТІВ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ РІЗНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано сутність та особливості формування перекладацької компетентності майбутніх філологів-полоністів у процесі професійної підготовки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підготовки фахівців, здатних до якісної міжкультурної комунікації в умовах близькоспорідненого білінгвізму. Визначено, що перекладацька компетентність полоніста є складним інтегрованим утворенням, яке поєднує лінгвістичну, дискурсивну, соціокультурну, стратегічну та технологічну складові. Здійснено зіставний аналіз українських (І. Горошкін, О. Кочубей, О. Москалюк, Д. Мужель, М. Штогрин) та польських (K. Hejwowski, M. Piotrowska, J. Żmudzki) наукових підходів, що дозволило трактувати досліджуваний феномен як багаторівневу систему, спрямовану на досягнення функціональної еквівалентності перекладу. Особливу увагу приділено чиннику міжмовної інтерференції, подолання якої вимагає розвитку «мовної пильності» студентів. Обґрунтовано роль функціонально-стильової диференціації текстів як системного механізму формування перекладацьких навичок. Розкрито специфіку роботи з офіційно-діловим, науковим, публіцистичним та художнім стилями, кожен з яких актуалізує певні компоненти компетентності. Автором запропоновано та деталізовано чотирьохетапну методичну модель роботи з текстом, що охоплює передперекладацький аналіз, вибір стратегії, безпосередню реалізацію перекладу та етап рефлексивного редагування. Доведено, що систематичне використання комплексу спеціальних вправ (зіставних, трансформаційних та кейс-методів) сприяє розвитку професійної гнучкості майбутніх філологів. Матеріали статті мають практичне значення для вдосконалення програм підготовки перекладачів у галузі полоністики та методики викладання перекладознавчих дисциплін, а також можуть бути використані у процесі розроблення навчально-методичних комплексів і підготовки фахівців філологічного профілю.